Вплив гідратаційного статусу на резидуальну функцію нирок у хворих на ХХН 5ГД (повідомлення перше)

Анотація

Резидуальна функція нирок (РФН) – є потужним індикатором залишкової функціональної здатності нирок, що забезпечує видалення уремічних токсинів та рідини у хворих на гемодіалізі.

Мета роботи: дослідити вплив гідратації на резидуальну функцію нирок у хворих на ХХН 5 ст., які лікуються гемодіалізом.

Методи. До проспективного обсерваційного дослідження було включено 60 хворих на ХХН VД ст., які лікуються ГД. Всіх хворих обстежено лабораторно – взято загальний та біохімічний аналізи крові, визначений рівень сечовини та креатиніну в добовій сечі. РФН оцінювалась за об’ємом сечі, розрахунком резидуального KT/V та ЗНКС.Гідратаційний статус визначався із застосуванням ВСМ – монітора.

Результати. При аналізі показників, отриманих під час ВСМ-вимірювання, виявилось, що гіпергідратованими (OH/ECW вище 15%) були 15 із усіх хворих, включених у дослідження, що склало 25%. Статистично значима різниця між хворими, які виявились гіпергідратованими та нормогідратованими, виявлена в показниках відносної (OH/ECW) та абсолютної гідратації (ОН), ЕCW, а також рівнем ультрафільтрації. Так, у групі гіпергідратованих пацієнтів середній показник відносної гідратації на 14,3% нижче порівняно із нормогідратованими пацієнтами (p < 0,001), а абсолютної на 2,6 л (p < 0,001).

При подальшому аналізі, достовірної різниці між обома групами не виявлено у показниках, що характеризують РФ нирок, а саме, між рівнем діурезу, НЗКС, KT/Vren. Рівень ультрафільтрації у групі із нормальною гідратацією на 900 мл менший порівняно із гіпергідратованою (р < 0,005). При дослідженні впливу вихідних показників гідратаційного статусу, таких як OH, OH/ECW, TBW, ECW, ICW на показники РФ не виявлено достовірного зв’язку вище згаданих величин із діурезом , ЗНКС, KT/Vren (р > 0,05). Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між ЗНКС діурезом та KT/Vren, який свідчить про те, що із збільшенням діурезу показник ЗНКС та KT/Vren зростають (p < 0,001). Такий самий зв'язок виявлений і між діурезом та KT/Vren, p < 0,001. Аналіз взаємозв’язку рівня абсолютної та відносної гідратації та ефективності діалізу (eKT/V) засвідчив, що із збільшенням рівня цих показників у хворих на ХХН 5ГД ефективність діалізу знижується (рис. 3, р < 0,05).

Висновки. Отримані нами результати свідчать про те, що показники гідратаційного статусу на момент включення у дослідження не впливають на вихідний рівень РФН (діурез, НЗКС та KT/Vren) у хворих на ХХН 5ГД. Питання впливу гідратаційного статусу на зміни РФН під час спостереження будуть розглянуті у наступних повідомленнях.