Оцінка впливу бупівакаїну та ізофлурану на пошкодження підшлункової залози після ішемічно-реперфузійного гострого пошкодження нирок: Експериментальне дослідження

Анотація

Недавні дослідження показали, що ішемічно-реперфузійне пошкодження нирок може мати негативний вплив на мозок, печінку та легені. У цьому дослідженні ми мали на меті дослідити наслідки ішемічно-реперфузійного гострого пошкодження нирок на функції підшлункової залози.

Методи. Двадцять чотири самці щурів Вістар були розділені на чотири групи. Щурам симуляційної (група без втручання «sham group») та контрольної груп не давали ніяких ліків. Тварин 3 та 4 груп лікували епідуральним бупівакаїном та ізофлураном для інгаляцій. Тварин у всіх групах, за винятком симуляційної, піддавали двобічній ішемії нирок протягом 45 хвилин та подальшій реперфузії. Зразки крові відбирали до ішемії, відразу після реперфузії та через 2 години після реперфузії. Вимірювали рівні сечовини, креатиніну, амілази та ліпази; гістопатологічно досліджували зрізи підшлункової залози на наявність та тяжкість застійних явищ, дегенеративних клітинних змін, вакуолізації цитоплазми та лейкоцитарної інфільтрації. Рівні малонового діальдегіду, ендогенного антиоксидантного ферменту каталази та глутатіону вимірювали на зрізах тканин підшлункової залози за допомогою колориметричних наборів.

Результати. Концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові підвищувались у щурів, які піддавались ішемічній-реперфузії нирок. Між групами не було різниці щодо рівнів малонового діальдегіду, каталази та глутатіону у зразках тканин підшлункової залози.

Висновок. Двобічна ішемія нирок протягом 45 хвилин призводила до значного порушення функції підшлункової залози та зміни гістології підшлункової залози.