Триразове відновлення функції нирок після діаліз-залежного гострого пошкодження нирок у 75-річної пацієнтки з гіпертензивною нефропатією: клінічний випадок з п’ятирічним спостереженням

Анотація

Діаліз-залежне гостре пошкодження нирок (ГПН) у літніх пацієнтів з хронічними коморбідними станами зазвичай асоціюється з несприятливим прогнозом. Повторне відновлення функції нирок після кількох епізодів діаліз-залежного ГПН описується надзвичайно рідко.

Представлено клінічний випадок 75-річної жінки з гіпертензивною нефропатією, у якої протягом п’яти років відбулося три окремі епізоди діаліз-залежного ГПН. Перший епізод у 2021 році розвинувся на тлі гіпертензивного кризу з олігурією та тяжкою азотемією, що потребувало проведення восьми сесій гемодіалізу. Другий епізод виник після вакцинації проти COVID-19 та надмірного застосування нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), у зв’язку з чим проведено 14 сесій гемодіафільтрації. Третій епізод, який розвинувся у 2025 році після інфікування COVID-19, прийому НПЗЗ та супутньої антибіотикотерапії, знов потребував тимчасової ниркової замісної терапії. Примітно, що в усіх трьох епізодах відзначалось відновлення функції нирок до рівня, достатнього для припинення лікування гемодіалізом: показники сироваткового креатиніну становили 97 мкмоль/л, 115,8 мкмоль/л та 147,3 мкмоль/л (швидкість клубочкової фільтрації 32 мл/хв/1,73 м²), відповідно до кожного епізоду. На момент виписки після першого епізоду ГПН, стан був розцінений як ХХН V (ШКФ 13 мл/хв/1,73м²) та сформовано артеріовенозну фістулу, але протягом двох тижнів функція нирок повністю нормалізувалась. Судиний доступ ускладнився формуванням аневризматичного розширення, що потребувало хірургічного закриття.

Наведений випадок демонструє потенціал відновлення функції нирок навіть у літніх пацієнтів з коморбідними станами та порушує важливі питання щодо прогностичної оцінки, застосування нефротоксичних лікарських засобів і обережного планування формування судинного доступу.