Роль гемостазіологічних порушень в прогресуванні хронічної хвороби нирок

DOI: https://doi.org/10.31450/ukrjnd.4(64).2019.07
Ключові слова: Хронічна хвороба нирок, гломерулонерит, діабетична нефропатія, гемостаз, синдром внутрішньосудинного зсідання крові, тромбоз.

Анотація

Хронічна хвороба нирок (ХХН) є глобальною проблемою охорони здоров’я. Наявна ХХН значно підвищує  частоту летальних наслідків незалежно від причин загалом, і особливо від кардіоваскулярних ускладнень зокрема. Основна причина, – застосовувані технології не дозволяють ефективно превентувати розвиток  ХХН та зупинити її прогресування.

В даний час отримано ряд експериментальних і клінічних даних, які показують, що одним з важливих механізмів патогенезу ХХН є порушення в системі згортання крові (гемостазу) як місцево в нирках, так і з захопленням мікроциркуляторного русла інших органів, тому важливим завданням для фахівців в галузі нефрології, а також лікарів інших спеціальностей є розуміння функціонування системи гемостазу в нормі, при різних захворюваннях нирок і корекція даної патології лікарськими препаратами.

Розрізняють декілька типів порушень гемостазу, які можуть виникати при ХХН: синдром дисемінованового внутрішньосудинного зсідання крові (ДВЗ-синдром), артеріальні і венозні тромбози та кровотечі.

У цьому огляді ми спробували визначити місце ДВЗ-синдрому у розвитку і прогресуванні ХХН і оцінити перспективи подальших досліджень.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Kolesnyk  M.  Innovative  directions  of  CKD  prevention  and  treatment.  Ukr  J  Nephr Dial. 2019;1(61):3-12. doi: 10.31450/ukrjnd.1(61).2019.01.

2. Suarez-Alvarez B, Liapis H, Anders H. Links between coagulation, inflammation, regeneration, and fibrosis in kidney pathology. Laboratory Investigation. 2016; 96:378–390. doi: 10.1038/labinvest.2015.164.

3. Jalal D, Chonchol M, Targher G. Disorders of hemostasis associated with chronic kidney disease. Semin. Thromb. Hemost. 2010; 36(1): 34-40. doi: 10.1055/s-0030-1248722.

4. Pavord S, Myers B. Bleeding and thrombotic complications of kidney disease. Blood Rev. 2011; 25: 271-278. doi: 10.1016/j.blre.2011.07.001.

5. Taylor F, Toh C, Hoots W, Wada H, Levi M. Scientific Subcommittee on Disseminated Intravascular Coagulation (DIC) of the International Society on Thrombosis and Haemostasis (ISTH): Towards definition, clinical and laboratory criteria, and a scoring system for disseminated intravascular coagulation. Thromb Haemost. 2001;86:1327–30.

6. Gando S, Iba T, Eguchi Y, et al. A multicenter, prospective validation of disseminated intravascular coagulation diagnostic criteria for critically ill patients: comparing current criteria. Crit Care Med. 2006;34:625-631. doi: 10.1097/01.CCM.0000202209.42491.38.

7. Levi M, van der Poll T. A short contemporary history of disseminated intravascular coagulation. Semin Thromb Hemost. 2014;40:874-880. doi: 10.1055/s-0034-1395155.

8. Singh N, Pati H, Tyagi S. Evaluation of the Diagnostic Performance of Fibrin Monomer in Comparison to D-Dimer in Patients With Overt and Nonovert Disseminated Intravascular Coagulation. Clinical and Applied Thrombosis/Hemostasis.2017;23(5):460-465. doi.10.1177/1076029615615959.

9. Wada H, Thachil J, Di Nisio M, et al. Guidance for diagnosis and treatment of DIC from harmonization of the recommendations from three guidelines. J Thrombos Haemost. 2013;11:761-767. doi: 10.1111/jth.12155.

10. Bakhtiari K, Meijers J, de Jonge E, et al. Prospective validation of the International Society of Thrombosis and Haemostasis scoring system for disseminated intravascular coagulation. Crit Care Med. 2004;32:2416-2421.

11. Wada H, Hatada T, Okamoto K, et al. Modified non-overt DIC diagnostic criteria predict the early phase of overt-DIC. Am J Hematol. 2010;85(9):691-694. doi: 10.1002/ajh.21783.

12. Papageorgiou Ch,  Jourdi G, Adjambri E, Walborn A, et al. Disseminated Intravascular Coagulation: An Update on Pathogenesis, Diagnosis, and Therapeutic Strategies. Clinical and Applied Thrombosis/Hemostasis. 2018;24:8-28. doi: 10.1177/1076029618806424.

13. Wada H, Asakura H, Okamoto K, et al. Japanese Society of Thrombosis Hemostasis/DIC Subcommittee: expert consensus for the treatment of DIC in Japan. Thromb Res. 2010;125(1):6-11.  doi: 10.1186/2052-0492-2-15.

14.  Umemura Y, Yamakawa K, Kiguchi T, et al. Design and evaluation of new unified criteria for disseminated intravascular coagulation based on the Japanese Association for Acute Medicine Criteria. Clin Appl Thromb Hemost. 2016; 22(2): 153-160. doi: 10.1177/1076029615591169.

15. Boral B, Williams D, Boral L. Disseminated Intravascular Coagulation.  Am J Clin Pathol. 2016;146:670-680. doi:10.1093/AJCP/AQW195.

16. Singh B, Hanson A, Alhurani R. Trends in the incidence and outcomes of disseminated intravascular coagulation in critically ill patients (2004-2010): a population-based study. Chest. 2013;143:1235-1242. doi: 10.1378/chest.12-2112.

17. Levi M, van der Poll T. Inflammation and coagulation. Crit Care Med. 2010;38(Suppl):26–34. doi:10.1097/CCM.0b013e3181c98d21.

18. Lutz J, Menke J, Sollinger D, et al. Haemostasis in chronic kidney disease. Nephrol Dial Transplant. 2014;29:29–40. doi: 10.1093/ndt/gft209.

19. Wu Y. Contact pathway of coagulation and inflammation. Thromb J. 2015;13:17. doi: 10.1186/s12959-015-0048-y

20. Molino D, de Lucia D, Gaspare de Santo N. Coagulation disorders in uremia. Semin. Nephrol. 2006;26:46-51. doi: 10.1016/j.semnephrol.2005.06.011.

21. Salem H, Whitworth J, Koutts J. Hypercoagulation in glomerulonephritis. British Medical Journal. 1981;282:2083-2085.

22. Margetic S. Inflammation and haemostasis. Biochemia Medica. 2012:49–62. doi: 10.11613/BM.2012.006.

23. Singhal R, Brimble K. Thromboembolic complications in the nephrotic syndrome: Pathophysiology and clinical management. Thromb Res. 2006; 118: 397–407. doi: 10.1016/j.thromres.2005.03.030.

24. Kerlin B, Ayoob R, Smoyer W. Epidemiology and Pathophysiology of Nephrotic Syndrome–Associated Thromboembolic Disease. Clin J Am Soc Nephrol. 2012; 7: 513–520. doi: 10.2215/CJN.10131011.

25. Sextona M, Clarksona M, Mazura W, Planta J. Serum D-Dimer Concentrations in Nephrotic Syndrome Track with Albuminuria, Not Estimated Glomerular Filtration Rate. Am J Nephrol. 2012;36:554–560. doi: 10.1159/000345475.

26. Rabelink T, Zwaginga J, Koomans H. Thrombosis and hemostasis in renal disease. Kidney Int. 1994; 46:287–296.

27. Radhakrishnan J. Venous thromboembolism and membranous nephropathy: so what’s new? Clin J Am Soc Nephrol. 2012;7:3–4. doi: 10.2215/CJN.11791111.

28. Domingueti C, Foscolo R, Reis J,  Campos F, et al. Association of Haemostatic and Inflammatory Biomarkers with Nephropathy in Type 1 Diabetes Mellitus. Journal of Diabetes Research. 2016; Article ID 2315260:8. doi:10.1155/2016/2315260.

29. Goldberg R. Cytokine and cytokine-like inflammation markers, endothelial dysfunction, and imbalanced coagulation in development of diabetes and its complications. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2009;94:3171–3182. doi: 10.1210/jc.2008-2534.

30. Cheng H, Harris R. Renal Endothelial Dysfunction in Diabetic Nephropathy. Cardiovasc Hematol Disord Drug Targets. 2014;4(1): 22–33. doi: 10.2174/1871529x14666140401110841.

31. Gnudi L. Cellular and molecular mechanisms of diabetic glomerulopathy. Nephrology, dialysis, transplantation : official publication of the European Dialysis and Transplant Association. Eur. Renal. 2012; 27(7):2642–9. doi: 10.1093/ndt/gfs121.

32. Sahakyan B, Klein K, Lee K, Tsai M. Inflammatory and endothelial dysfunction markers and proteinuria in persons with type 1 diabetes mellitus. European Journal of Endocrinology. 2010;162:1101–1105. doi: 10.1530/EJE-10-0049.

33. Parikh A, Spencer F, Lessard D, et al. Venous thromboembolism in patients with reduced estimated GFR: a populationbased perspective. Am. J. Kidney Dis. 2011;58:746-755. doi: 10.1053/j.ajkd.2011.06.021.

34. Folsom A, Lutsey P, Astor B et al. Chronic kidney disease and venous thromboembolism: a prospective study. Nephrol. Dial. Transplant. 2010;25: 3296-3301. doi: 10.1093/ndt/gfq179.

35. Hughes S, Szeki I, Nash M, Thachil J. Anticoagulation in chronic kidney disease patients—the practical aspects. Clin Kidney J. 2014;7:442–449. doi: 10.1093/ckj/sfu080.

36. Ocak G, Verduijn M, Vossen C, et al. Chronic kidney disease stages 1–3 increase the risk of venous thrombosis. J Thromb Haemost. 2010; 8: 2428–2435. doi: 10.1111/j.1538-7836.2010.04048.x.

37. Kitamoto Y, Arizono K, Fukui H, Tomita K, Kitamura H, Taguma Y, et al.  Urinary Thrombin: A Novel Marker of Glomerular Inflammation for the Diagnosis of Crescentic Glomerulonephritis (Prospective Observational Study). PLoS ONE. 2015;10(3):e0118704. doi:10.1371/journal.pone.0118704.


Переглядів анотації: 566
Завантажень PDF: 16113
Опубліковано
2019-12-23
Як цитувати
Dudar, I., & Mykhaloiko, I. (2019). Роль гемостазіологічних порушень в прогресуванні хронічної хвороби нирок . Український Журнал Нефрології та Діалізу, (4(64), 49-55. https://doi.org/10.31450/ukrjnd.4(64).2019.07
Номер
№ 4(64) (2019): Український Журнал Нефрології та Діалізу
Розділ
Школа нефролога