Предиктори серцево-судинних захворювань у хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії, які лікуються методом перитонеального діалізу: проспективне лонгітудинальне когортне дослідження

Анотація

Метою роботи було встановити частоту та, за результатами проспективного спостереження, визначити можливі предиктори серцево-судинних захворювань (ССЗ) у хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) VД стадії, які лікуються постійним амбулаторним перитонеальним діалізом (ПАПД).

Методи. До когортного проспективного лонгітудинального дослідження було включено 133 пацієнти з ХХН VД ст., які лікувались ПАПД протягом 2012-2019 р.р.. Дослідження проведено в два етапи. На першому - проведено вивчення основних демографічних, лабораторних та клінічних характеристик пацієнтів, у тому числі й частоти ССЗ, на момент включення до дослідження. На другому етапі, за результатами проспективного аналізу динаміки частоти ССЗ, проведено оцінку потенційних предикторів ССЗ у пацієнтів з ХХН VД ст., які лікуються ПАПД. Як можливі предиктори були використані характеристики пацієнтів, визначені при включенні в дослідження. Середня тривалість проспективного спостереження становила 28,2 ± 7,1 місяців, кумулятивна – 249,2 пацієнто-років. Прогностичне значення факторів оцінювали за допомогою уніваріантного та мультиваріантного регресійного аналізу пропорційних ризиків Коксу, ROC-аналізу. Первинну кінцеву точку (вперше виявлені ССЗ) оцінювали на момент закінчення дослідження. Статистичний аналіз проведено з використанням програми «MedCalc», версія19.3 індивідуальна ліцензія з постійним оновленням (Ostend, Belgium).

Результати. До остаточного аналізу було включено 103 ПД пацієнти. За час проспективного спостереження констатовано достовірне збільшення частоти ССЗ на 82% (р<0,0001), більш ніж вдвічі – серцевої недостатності (СН; р<0,001) та фібриляції передсердь (ФП; р= 0,0613). Первинна кінцева точка досягнута у 49 випадках: вперше встановлена ІХС – у 9 (8,74%) пацієнтів, СН – у 21 (20,39%), ФП – у 7 (6,8%), гострий інфаркт міокарда – у 5 (4,85%), інші хвороби серця – у 7 (6,8%). Рівень первинної захворюваності на ССЗ та СН становив 19,66 та 8,43 на 100 пацієнто-років, відповідно. За результатами багатофакторного регресійного аналізу Коксу незалежними предикторами de novo ССЗ у хворих на ХХН Д ст., які лікуються ПАПД є: наявність гіпергідратації (HR=4,1976; 95% ДI: 2,1138 - 7,3064), ЦД, як причини ХХН V Д ст. (HR=2,5150; 95% ДI: 1,2824 - 4,2673), анамнез безсимптомної назальної колонізації MRSA (HR=1,4031; 95% ДI: 1,1641 - 1,6786) та вік (HR=1,0278; 95% ДI: 1,0041 - 1,0520). Протягом періоду спостереження констатовано 44 випадки смерті (42,7%). Рівень смертності становив 17,67 на 100 пацієнто-років. В структурі причин переважали ССЗ, що зумовили 50% фатальних випадків.

Висновки. Це проспективне лонгітудинальне дослідження демонструє, що лікування ПД пов’язане зі збільшенням частоти ССЗ. Гіпергідратація, цукровий діабет як причина ХХН V Д ст., наявність анамнезу колонізації MRSA та вік понад 55 років є незалежними факторами, що збільшують ризик de novo ССЗ у ПД пацієнтів.