Чи однаковий ризик наслідків COVID-19 для усіх пацієнтів із хронічною хворобою нирок? Ретроспективне дослідження

Анотація

Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) з'явилася наприкінці 2019 року і швидко поширилася по всьому світу. Серед різних супутніх захворювань, пов'язаних з тяжким перебігом COVID-19, хронічна хвороба нирок (ХХН) була визначена як одна з провідних. Однак, вплив стадії ХХН на тяжкість COVID-19 залишається не визначеним. Метою цього дослідження було оцінити вплив різних стадій ХХН на клінічні характеристики, перебіг та наслідки COVID-19.

Методи. До цього ретроспективного дослідження залучено пацієнтів з ХХН, які були госпіталізовані з COVID-19. Ми аналізували різні фактори, включаючи демографічні дані, супутні захворювання, симптоми, фізикальні знахідки, результати лабораторних досліджень, тривалість перебування в лікарні та ефективність лікування залежно від стадії ХХН.

Результати. Всього було проаналізовано 284 пацієнта з ХХН, інфікованих SARS-CoV-2, та порівняно з 395 пацієнтами з COVID-19 з нормальною функцією нирок. Серед пацієнтів з ХХН 86 отримували діаліз. Ми спостерігали значно вищі рівні С-реактивного білка, прокальцитоніну, D-димеру та феритину, а також значно нижчу кількість лімфоцитів у групах з ХХН порівняно з контрольною групою. Крім того, спостерігались значні відмінності між групами ХХН з точки зору біохімічних маркерів, тривалості перебування в лікарні, частоти госпіталізації до відділення інтенсивної терапії (ВІТ)  та смертності. Однак ми не знайшли значних відмінностей між пацієнтами з ХХН, які отримували діаліз, та тими, хто не отримував діаліз, щодо тривалості перебування в лікарні, потреби в госпіталізації в ВІТ та кількості померлих пацієнтів.

Висновки. Наявність та стадію ХХН слід розглядати як вирішальні фактори для прогнозування ризику COVID-19. Пацієнтам з терміналюною ХХН, які госпіталізовані з COVID-19, потрібна підвищена увага та спостереження для зниження частоти госпіталізації до ВІТ та смертності.