Характеристика порушень мелатонінутворювальної функції епіфізу у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, які лікуються методом гемодіалізу залежно від клініко-демографічних показників
Анотація
Результати наукових досліджень демонструють наявність взаємозв’язку між функціональним станом епіфізу та функцією нирок. Проте, порушення мелатонінутворювальної функції епіфізу (МФЕ) у хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН), які лікуються методом гемодіалізу (ГД) є маловивченим питанням.
Мета: дослідити МФЕ у хворих на ХХН V Д стадії: ГД залежно від клініко – демографічних показників.
Методи. Обстежено 130 ГД пацієнтів (50 % чоловіків). На підставі концентрації мелатоніну у слині, пацієнти були розподілені на дві групи: група І – 110 хворих з порушеною МФЕ, група ІІ – 20 пацієнтів з нормальною МФЕ. Контрольну групу склали 20 здорових осіб.
Результати. У ГД пацієнтів, у порівнянні з групою контролю, рівень мелатоніну був достовірно нижчим як у денний, так і більш значно у нічний періоди (р <0,001). Порушення МФЕ виявлено у 84,6% ГД пацієнтів. У пацієнтів І групи діагностовано статистично значущо вищі ІМТ (р < 0,01), об’єм талії (р = 0,04), тривалість лікування ГД (р < 0,01), та артеріальний тиск (р < 0,001). В результатах лабораторних досліджень пацієнтів з порушеною МФЕ звертає увагу підвищена концентрація С- реактивного білку крові (р < 0,001), загального холестерину (р < 0,05), тригліцеридів (р < 0,05) та нижчий рівень альбуміну (р < 0,01) у порівнянні з хворими без порушення МФЕ.
Встановлено кореляційний зв’язок денного та нічного рівня мелатоніну з віком пацієнтів (r = -0,40; р < 0,001 та r = -0,42; р < 0,001), тривалістю лікування ГД (r = -0,64; р < 0,001 та r = -0,65; р < 0,001, ІМТ (r = -0,22; p= 0,006 та r = -0,33; р < 0,001) та артеріальним тиском (r = -0,66; р < 0,001 та r = -0,84; р < 0,001). Крім того, рівень мелатоніну асоціювався з альбуміном, гемоглобіном та сечовою кислотою сироватки.
Висновки. Для ГД пацієнтів притаманне часте порушення МФЕ (84,6 %), яке є більш вираженим у нічний час та детермінується тривалістю ГД, рівнем артеріального тиску, масою тіла, рівнем гемоглобіну, ступенем порушення білкового та пуринового обмінів.
Завантаження
Посилання
Dudar I.O., Palamar B.I., Krasiuk E.K., Petrova A.S. Poshyrenist KhKhN VD stadii u sviti ta v Ukraini. Zdorovia Ukrainy. 2015; 3–4: 10-12 [In Ukrainian].
Smirnov A.V. Zamestitel'naja pochechnaja terapija. Nefrologija. 2011; 1: 33-46. [In Russian].
Byjean A. Boutin. How Can Molecular Pharmacology Help Understand the Multiple Actions of Melatonin: 20 Years of Research and Trends. November 21st 2018: 13-21. doi: 10.5772/intechopen.79524. Amaral FGD, Andrade-Silva J, Kuwabara WMT, Cipolla-Neto J. New insights into the function of melatonin and its role in metabolic disturbances. Expert Rev Endocrinol Metab. 2019; 14(4):293-300. doi: 10.1080/17446651.2019.1631158.
Vasil'eva I. A., Petrova N. N. Sovremennye podhody k psihologicheskoj reabilitacii bol'nyh s hronicheskoj pochechnoj nedostatochnost'ju: Posobie dlja vrachej. – SPb., 2010; 92-94 [In Russian].
Bulyk R. E. Uchastie peptidov shishkovidnoj zhelezy v obespechenii funkcij fotoperiodicheskoj sistemy golovnogo mozga i pochek (obzor literatury i sobstvennye issledovanija). Bukovins'kij medichnij vicnik. 2012; 16(3):67-71 [In Russian].
Kaladze NN., Slobodjan EI., Govdaljuk AL. Jepifizarnyj gormon melatonin i hronicheskaja bolezn' pochek (obzor literatury i sobstvennye issledovanija). Zhurnal Zdorov'e rebenka. 2015; 2 (61): 183-188. [In Russian].














Журнал розповсюджується за ліцензією