The first experience of cord blood stem cells application in kidney transplantation: A descriptive study

O.  Voroniak; R.  Zograbian

doi:10.31450/ukrjnd.3(75).2022.05

O. Voroniak ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова НАМН України» https://orcid.org/0000-0001-7188-5596
R. Zograbian ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова НАМН України»

DOI: https://doi.org/10.31450/ukrjnd.3(75).2022.05

Ключові слова: трансплантація нирки, індукційна імуносупресивна терапія, стовбурові клітини пуповинної крові, хронічна ниркова недостатність.

Анотація

Резюме. Трансплантація нирки визнана оптимальним методом лікування термінальної ниркової недостатності, проте хронічна реакція відторгнення ниркового трансплантата залишається невирішеною проблемою і призводить до втрати функції пересадженого органу. Дослідження останніх років виявили позитивні ефекти від введення стовбурових клітин при різних захворюваннях, в тому числі при трансплантації нирки

Метою роботи було проаналізувати перший досвід, дати попередню оцінку ефективності та безпечності використання стовбурових клітин пуповинної крові при трансплнатції нирки, оцінити клінічний перебігу післятрансплантаційного періоду, особливості динаміки лабораторних показників в післяопераційному періоді у реципієнтів ниркового трансплантата, що отримували стовбурові клітини в якості індукційної імуносупресивної терапії.

Методи. До групи дослідження було включено 6 повнолітніх реципієнтів ниркового трансплантата, чоловічої статі, яким у 2020 – 2021 рр. в Національному інституті хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України була виконана перша алотрансплантація нирки від живого родинного донора. Основним діагнозом була термінальна ниркова недостатність внаслідок прогресування хронічного гломерулонефриту, пролонгована програмним гемодіалізом. Всі пацієнти перед операцією отримували внутрішньовенне введення фракції ядровмісних клітин з пуповинної крові людини в дозі 2-3 х 10⁶/кг маси тіла, разом з стандартною трикомпонентною імуносупресивною терапією.

Дослідження стану імунної системи проводили перед трансплантацією нирки, на перший та третій день, наприкінці першого та другого тижня, через один, три, шість місяців та 1 рік після ТН. Функцію ниркового трансплантата оцінювали за рівнем креатиніну сироватки крові та швидкістю клубочкової фільтрації. Моніторинг клініко-лабораторних показників крові та сечі, концентрації інгібіторів кальциневрину (С₀) здійснювався на постійній основі тричі на тиждень протягом першого місяця, двічі на місяць протягом 2-3 місяців та 1раз на місяць до кінця року.

Пункційна біопсія трансплантованої нирки проводилась через три місяці після операції з метою діагностики патології ниркового трансплантата, а саме проявів гострого та хронічного відторгнення, характер та ступінь якого визначали згідно Banff-класифікації.

Стан імунної системи реципієнтів характеризувався рівнями показників клітинного та гуморального імунітету.

Статистичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою статистичного пакету StatSoft (2010) STATISTICA 9.1 for Windows StatSoft Inc,Tusla.

Результати. Всі пацієнти перенесли введення стовбурових клітин кордової крові без ускладнень. Діурез на першу добу після операції складав 9415±928,1мл. Нормалізація показників функції ниркового алотрансплантата відмічалася вже на другу-третю добу (ШКФ більше 90мл/хв/1,73 м²). Реакцій відторгнення, розвитку опортуністичних інфекцій у даної категорії пацієнтів у віддаленому періоді в термін спостереження до 1-го року – не спостерігалося. Морфологічні дослідження не виявили ознак суттєвих патологічних змін в трансплантованих нирках у пацієнтів які отримували в якості індукційній терапії стовбурові клітини.

Висновки. Введення стовбурових клітин кордової крові реципієнтам перед трансплантацією нирки є безпечним та сприяє швидкому відновленню функції ниркового алотрансплантата. В жодному випадку морфологічне дослідження біоптата нирки не виявило ознак хронічного відторгнення трансплантата, що дозволяє прогнозувати його тривале функціонування в подальшому. Для оцінки реакції імунної системи реципієнтів на введення стовбурових клітин кордової крові потрібне накопичення додаткових даних.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Benjamens S, Moers C, Slart RHJA, Pol RA. Kidney Transplantation and Diagnostic Imaging: The Early Days and Future Advancements of Transplant Surgery. Diagnostics (Basel). 2020;11(1):47. doi: 10.3390/diagnostics11010047.

Pinchuk A.V. Induction immunosuppression in kidney transplantation: Thymoglobulin® (a literature review). Transplantologiya. The Russian Journal of Transplantation. 2014;(2):31-43. [In Russian].

Webster AC, Ruster LP, McGee R, Matheson SL, Higgins GY, Willis NS, et al. Interleukin 2 receptor antagonists for kidney transplant recipients. Cochrane Database Syst Rev. 2010;2010(1):CD003897. doi: 10.1002/14651858.CD003897.pub3.

Brennan DC, Daller JA, Lake KD, Cibrik D, Del Castillo D; Thymoglobulin Induction Study Group. Rabbit antithymocyte globulin versus basiliximab in renal transplantation. N Engl J Med. 2006;355(19):1967-77. doi: 10.1056/NEJMoa060068.

Jones-Hughes T, Snowsill T, Haasova M, Coelho H, Crathorne L, Cooper C, et al. Immunosuppressive therapy for kidney transplantation in adults: a systematic review and economic model. Health Technol Assess. 2016;20(62):1-594. doi: 10.3310/hta20620.

Coemans M, Süsal C, Döhler B, Anglicheau D, Giral M, Bestard O, et al. Analyses of the short- and long-term graft survival after kidney transplantation in Europe between 1986 and 2015. Kidney Int. 2018;94(5):964-973. doi: 10.1016/j.kint.2018.05.018.

Justiz Vaillant AA, Mohseni M. Chronic Transplantation Rejection. [Updated 2022 Jul 8]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2022 Jan. Available from : https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK535435/

Foley RN, Chen SC, Solid CA, Gilbertson DT, Collins AJ. Early mortality in patients starting dialysis appears to go unregistered. Kidney Int. 2014;86(2):392-8. doi: 10.1038/ki.2014.15.

Voroniak O, Zograbian R. The opportunity of stem cells application in kidney transplantation: experimental studies (review). Počki. 2020;9(4):240-248. doi: 10.22141/2307-1257.9.4.2020.218239. [In Ukrainian].

Jeong HJ. Diagnosis of renal transplant rejection: Banff classification and beyond. Kidney Res Clin Pract. 2020;39(1):17-31. doi: 10.23876/j.krcp.20.003.

Duchatsch F, Constantino PB, Herrera NA, Fabrício MF, Tardelli LP, Martuscelli et al. Short-term exposure to dexamethasone promotes autonomic imbalance to the heart before hypertension. J Am Soc Hypertens. 2018;12(8):605-613. doi: 10.1016/j.jash.2018.06.004.

Ilyas M, Colegio OR, Kaplan B, Sharma A. Cutaneous Toxicities From Transplantation-Related Medications. Am J Transplant. 2017;17(11):2782-2789. doi: 10.1111/ajt.14337.

Dominy KM, Willicombe M, Al Johani T, Beckwith H, Goodall D, Brookes P, et al. Molecular Assessment of C4d-Positive Renal Transplant Biopsies Without Evidence of Rejection. Kidney Int Rep. 2018;4(1):148-158. doi: 10.1016/j.ekir.2018.09.005.

Zhao L, Hu C, Han F, Chen D, Cheng J, Wu J, et al. Induction therapy with mesenchymal stromal cells in kidney transplantation: a meta-analysis. Stem Cell Res Ther. 2021;12(1):158. doi: 10.1186/s13287-021-02219-7.