Особливості сироваткових рівнів судинного фактору росту і рецепторів до нього у пацієнтів з хронічною хворобою нирок VД стадії

Анотація

Дослідженнями останніх років показано, що судинний ендотеліальний фактор росту (VEGF) може впливати на стан та виживання  пацієнтів з хронічною хворобою нирок (ХХН). Дослідження VEGF є важливим для розкриття механізмів прогресуванні патології нирок та вдосконалення стратегій лікування.

Мета роботи: визначити  середні сироваткові рівні VEGF і рецептору до нього (VEGF-R) у хворих на ХХН VД стадії (ст.) залежно від модальності діалізного лікування та застосування Карнівіту; дослідити кореляційні зв՚язки VEGF та VEGF-R з концентрацією прозапальних цитокінів (TNF-α, MCP-1, IL-6, IL-8) у крові пацієнтів.

Методи. Особливості рівнів VEGF, VEGF-R, а також прозапальних  цитокінів у сироватці крові визначали у 55 пацієнтів з ХХН VД ст., які лікувалися методом гемодіалізу (ГД) (1 гр, n = 41) та перитонеального діалізу (ПД) (2 гр, n = 14),  з них 28 – після проведеного лікування з використанням Карнівіту. Дослідження проводили за допомогою імуноферментного аналізатору «SunRise TouchScreen» з використанням тест-систем  IBL International (ФРН). Межі нормальних значень (референтний діапазон) були отримані на основі результатів дослідження  20 умовно здорових осіб.

Результати. У хворих  на ХХН VД ст. виявлено високі сироваткові рівні VEGF, середні показники якого достовірно відрізняються від здорових донорів (р=0,006); показано достовірне підвищення у осіб, що лікувалися методами як ГД, так і ПД (відповідно, р=0,002 та р=0,007). Лікування з використанням  Карнівіту призводило до достовірного зниження (p=0,023) цього медіатору  до норми у всіх пацієнтів; розподіл на групи показав  достовірне зниження у ГД-пацієнтів VEGF  (р=0,016) і VEGF-R (р=0,005). Після курсу цієї терапії середні рівні фактору росту не відрізнялись від нормальних  у ГД- (p=0,098) та ПД-хворих (p=0,160)  з достовірно підвищенними – VEGF-R (p<0,001), які  в 2 гр достовірно нижчі порівняно з 1 гр (р=0,045).

Виявлено позитивний кореляційний зв»язок між сироватковими рівнями VEGF та рецепторами до нього у обстежених пацієнтів як до, так і після проведеного лікування  (p<0,0001).

У разі аналізу всіх хворих продемонстровано лише тенденцію до кореляційного зв»язку між рівнями прозапальних IL-8 (прямого), MCP-1 (зворотнього) та VEGF-R. Аналіз залежно від типу діалізної терапії показав, що у ГД-пацієнтів існує прямий зв»язок між IL-8 та VEGF (р=0,025) і VEGF-R (р=0,024), а у ПД – зворотній  між MCP-1 та VEGF-R. Після лікування з використанням Карнівіту в 1 гр зберігається  кореляція між сироватковими рівнями IL-8 та VEGF-R (0,782, р=0,01) та між VEGF і VEGF-R (0,770, р=0,01); в 2 гр. – між VEGF і VEGF-R (0,829, р=0,03).

Заключення. Виявлено високі  рівні VEGF і рецепторів до нього в крові пацієнтів з ХХН VД ст. з позитивним кореляційним зв»язком між ними та прозапальним IL-8.  Проведене лікування  з використанням Карнівіту  призводило до достовірного зниження показників зі збереженням балансу між фактором росту судин та рецепторами до нього, що вважаємо позитивним впливом для гальмування запалення з прогресуванням ендотеліальної дисфункції