Діагностична цінність ренальної сцинтиграфії у виявленні ранніх ускладнень ниркового трансплантата

Анотація

Раннє виявлення ускладнень трансплантата нирки є ключовим для збереження його функції. Сироватковий креатинін широко використовується для моніторингу післятрансплантаційних ускладнень, однак у ранньому періоді він характеризується низькою специфічністю. Методи візуалізації, зокрема ультразвукове дослідження (УЗД) та сцинтиграфія нирок (СН), надають взаємодоповнювальну інформацію щодо структурних і функціональних змін трансплантата. Метою дослідження було оцінити часову динаміку сцинтиграфічного індексу перфузії (PI), індексу функції (FI) та швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) при ранніх ускладненнях трансплантата нирки та порівняти ці показники з ультразвуковими параметрами.

Методи. Проведено одноцентрове обсерваційне дослідження, яке включало 65 реципієнтів трансплантованої нирки, обстежених упродовж перших 7 діб після трансплантації. 32 пацієнти зі стабільною функцією трансплантата становили контрольну групу, тоді як у 33 пацієнтів розвинулися ранні ускладнення трансплантата. Усім пацієнтам виконували динамічну сцинтиграфію нирок з ⁹⁹ᵐTc-DTPA з розрахунком PI, FI та ШКФ на 1-шу, 3-тю та 7-му післяопераційні доби, а також доплерівське ультразвукове дослідження. Кількісні дані порівнювали з використанням непараметричних статистичних тестів; рівень статистичної значущості визначали як p<0,05.

Результати. До ранніх ускладнень належали гостре відторгнення (31%), стеноз сечоводу (22%), сечова нориця (16%), інфекційні ускладнення (12%), тромбоз ниркової артерії (11%) та тромбоз ниркової вени (8%). При гострому відторгненні PI знижувався з 0,76 на 3-тю добу до 0,55 на 7-му добу (p<0.0001), що супроводжувалося зменшенням FI (з 0.78 до 0.50, p<0.0001) та ШКФ з 39.5 до 25.3 мл/хв/1,73 м² (p<0.0001). Судинні тромбози характеризувалися найбільш вираженим зниженням усіх сцинтиграфічних індексів (p<0.0001). При стенозі сечоводу відзначали поступове зниження PI, FI та ШКФ між 3-тєю і 7-мою добами (p<0.0001), тоді як при сечовій нориці та інфекційних ускладненнях значущих змін сцинтиграфічних показників не виявлено (p>0.05). Підвищення резистивного індексу за даними доплерографії переважно реєстрували на 7-му добу, пізніше, ніж сцинтиграфічні порушення.

Висновки. Отримані результати підтверджують доцільність використання СН як специфічного методу візуалізації для ранньої післятрансплантаційної оцінки та свідчать про її вищу ефективність у ранньому виявленні ускладнень порівняно з ультразвуковим дослідженням. Подальші проспективні дослідження необхідні для валідації кількісних порогових значень і діагностичної точності методу.