Фізична активність і тренувальні вправи у пацієнтів з хронічною хворобою нирок: огляд літератури

Анотація

Фізична активність є важливою немедикаментозною складовою ведення пацієнтів з хронічною хворобою нирок (ХХН), оскільки може покращувати серцево-судинний ризик, функціональну здатність, м’язову силу, якість життя та показники запалення.

Метою цього огляду було узагальнити механізми впливу фізичної активності при ХХН, проаналізувати докази щодо аеробних, силових, балансувальних та низькоінтенсивних вправ і сформулювати практичні рекомендації для пацієнтів з ХХН.

Для клінічно стабільних пацієнтів з ХХН G1-3 доцільними є регулярні аеробні навантаження середньої інтенсивності 150–300 хвилин на тиждень або високої інтенсивності 75–150 хвилин на тиждень у поєднанні з силовими та балансувальними вправами.

Для пацієнтів з ХХН G4,5 та осіб, які лікуються діалізною нирковою замісною терапією безпечнішим початковим підходом є індивідуалізована фізична активність низької інтенсивності, зокрема домашня програма ходьби з поступовим збільшенням навантаження та клінічним моніторингом.