Мультимодальна оцінка ранніх ускладнень ниркового трансплантата: роль ренальної сцинтиграфії та лабораторних біомаркерів

Анотація

Ранні післятрансплантаційні ускладнення залишаються однією з основних проблем у трансплантації нирки. Обмежена специфічність рутинних лабораторних показників може призводити до затримки встановлення діагнозу. Функціональна ренальна сцинтиграфія забезпечує кількісну оцінку перфузії та функції трансплантата і може покращити раннє виявлення дисфункції ниркового алотрансплантата.

Мета. Оцінити прогностичну цінність сцинтиграфічних, клінічних та лабораторних показників щодо ранніх післятрансплантаційних ускладнень у реципієнтів ниркового трансплантата.

Методи. Одноцентрове спостережне дослідження включало 65 реципієнтів трансплантованої нирки, яким виконували ренальну сцинтиграфію з 99mTc-DTPA у терміни від 1 до 7 діб після трансплантації. Аналізували стандартні лабораторні показники (рівень креатиніну сироватки крові, сечовини, кількість лейкоцитів, швидкість осідання еритроцитів, кількість тромбоцитів), а також сцинтиграфічні індекси - індекс перфузії (РІ), функціональний індекс (ФІ) та швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ). Пацієнтів розподілили на групи зі стабільною функцією трансплантата та з ускладненнями. Статистичний аналіз включав багатофакторну логістичну регресію, ROC-аналіз та аналіз головних компонентів (PCA).

Результати. У 33 пацієнтів (50,8%) було виявлено ранні післятрансплантаційні ускладнення. Рівень креатиніну сироватки крові та кількість тромбоцитів були достовірно вищими у групі з ускладненнями (p<0,05). За результатами багатофакторного регресійного аналізу незалежними предикторами ускладнень визначено креатинін сироватки крові, ШОЕ, ПI, ФI та ШКФ. При цьому ШКФ демонструвала найсильніший зворотний зв’язок із розвитком ускладнень (p<0,0001). ROC-аналіз показав значну діагностичну ефективність ПI (AUC: 0,78-0,82), ФI (AUC: 0,75-0,80) та ШКФ (AUC: 0,73–0,78). PCA продемонстрував кластеризацію сцинтиграфічних індексів із маркерами дисфункції трансплантата та запалення, що підтверджує їхню комплементарну діагностичну цінність.

Висновки. Функціональні показники нирок, зокрема ПI, ФI та ШКФ, мають високу прогностичну цінність щодо ранніх ускладнень ниркового алотрансплантата та перевищують інформативність рутинних лабораторних маркерів при ізольованому застосуванні. Інтегрований підхід із поєднанням лабораторних та сцинтиграфічних методів оцінки може покращити ранню стратифікацію ризику та сприяти своєчасному клінічному втручанню у післятрансплантаційному періоді.