Детермінанти нутритивного ризику, оціненого за геріатричним індексом нутритивного ризику, у в’єтнамських пацієнтів, які лікуються гемодіалізом: поперечне когортне дослідження

Анотація

Мальнутриція є поширеним ускладненням та відомим предиктором несприятливих наслідків у пацієнтів, які лікуються гемодіалізом (ГД). Геріатричний індекс нутритивного ризику (GNRI) є валідованим інструментом скринінгу нутритивного ризику в цій популяції. Метою цього дослідження було визначити поширеність нутритивного ризику та ідентифікувати незалежні фактори, асоційовані з GNRI у в’єтнамських ГД пацієнтів.

Методи. До поперечного когортного дослідження було включено 125 пацієнтів, які лікувались методом ГД понад 3 місяці у відділенні діалізу лікарні реабілітації та професійних захворювань, Хошимін, В’єтнам, у період із січня до червня 2025 року. Нутритивний ризик оцінювали за допомогою GNRI, який розраховували на основі рівня сироваткового альбуміну, фактичної маси тіла та ідеальної маси тіла, і класифікували за чотирма категоріями: відсутність ризику (GNRI > 98); низький ризик (92–98); помірний ризик (82–<92); високий ризик (< 82). Для бінарного представлення поширеності мальнутриції, пацієнтів поділяли на тих, хто мав будь-який нутритивний ризик (GNRI ≤ 98), і тих, хто не мав ризику (GNRI > 98), відповідно до оригінальної класифікації Bouillanne. В однофакторному аналізі використовували кореляцію Спірмена та U-критерій Манна–Вітні. Багатофакторну лінійну регресію з покроковим виключенням змінних застосовували для визначення незалежних факторів, асоційованих із показниками GNRI.

Результати. Середній показник GNRI становив 94,74 ± 6,75. Загалом 77 пацієнтів (61,6%) мали будь-який нутритивний ризик (GNRI ≤ 98). Зокрема, 38 (30,4%) хворих мали низький ризик, 32 (25,6%) – помірний ризик і 7 (5,6%) – високий ризик. Багатофакторна регресія визначила п’ять незалежних факторів, асоційованих з нижчими показниками GNRI: старший вік (B = −0,142; 95% ДІ: −0,216, −0,069; p < 0,001), цукровий діабет (B = −2,229; 95% ДІ: −4,714, −0,085; p = 0,042), активна інфекція вірусу гепатиту C (HCV) (B = −3,055; 95% ДІ: −5,847, −0,263; p = 0,032), вища доза епоетину альфа (B = −0,020; 95% ДІ: −0,033, −0,006; p = 0,005) та підвищений рівень паратиреоїдного гормону (PTH) (B = −0,002; 95% ДІ: −0,003, −0,0001; p = 0,027). Фінальна модель пояснювала 32,4% варіабельності показника (скоригований R² = 0,324).

Висновки. Нутритивний ризик визначено у 61,6% пацієнтів. Тяжкість мальнутриції незалежно асоціювалась зі старшим віком, цукровим діабетом, активною HCV-інфекцією, резистентністю до еритропоез-стимулювальних засобів і вторинним гіперпаратиреозом. Цільові втручання, зокрема лікування HCV-інфекції, оптимізація менеджменту анемії та контроль порушень мінерального і кісткового обміну, є необхідними для покращення нутритивних наслідків у цій популяції.