Злоякісні новоутворення нирки в Україні: епідеміологічні показники в різних регіонах протягом 2018-2024 років

Анотація

Зростання онкологічної захворюваності в останні десятиліття є важливою проблемою сучасності, і необхідність подальшого вдосконалення діагностики та лікування пацієнтів спонукає на вивчення динаміки епідеміологічних показників протягом останніх років, особливо злоякісних новоутворень нирки (ЗНН).

Мета дослідження - визначення динаміки захворюваності на ЗНН та смертності, кількості всіх осіб, що перебували на обліку на кінець кожного року та вперше виявленних, в тому числі завдяки профоглядам, з аналізом стадій патології і індексу накопичення контингентів,  в різних регіонах України в період 2018-2024 рр.

Методи. Джерелом даних були статистичні збірники для аналізу абсолютних та відносних епідеміологічних показників поширеності і захворюваності на ЗНН, смертності пацієнтів та інших даних з метою визначення тенденцій формування патології,  прогнозування та вдосконалення  розвитку онко-урологічної допомоги. Отримані дані розглядались як в цілому по Україні, так і в кожному з 5 регіонів – Західний (Захід.), Центральний (Центр.), Північно-Східний (Півн-Схід.), Південно-Східний (Півд-Схід.), Південний (Півден.) - і за областями, що входять до їх складу, а також в м. Києві.

Для статистичної обробки за допомогою пакета програм “SPSS for Windows. Версія 11” та “MedStat” використовували параметричні критерії статистики (тест Ст’юдента) або непараметричні (критерій Уілкоксона), критерій хі-квадрат, порівняння долі для двох груп з використанням кутового перетворення Фішера (з поправкою Йейтса); достовірною вважали різницю р<0,05.

Результати. Найвищу захворюваність на злоякісні новоутворення нирки (ЗНН) у 2018–2021 рр. зареєстровано у Південно-Східному регіоні, найнижчу – у Північно-Східному та Південному. У 2022–2024 рр. найвищі показники відзначали у Західному та Центральному регіонах, тоді як у Києві та, протягом останніх трьох років, у Південному регіоні вони були найнижчими. Незважаючи на достовірне зниження захворюваності на ЗНН на 100 000 населення з 2018 до 2019 р., кількість пацієнтів, які перебували на обліку наприкінці кожного року, поступово зростала у 2018–2024 рр. (p<0,001), у тому числі тих, хто перебував на обліку понад 5 років. Найбільш виражене зростання спостерігали у Західному та Центральному регіонах, зокрема у Києві, Миколаївській, Чернівецькій та Одеській областях.

Індекс накопичення достовірно зріс у 2020 р. і залишався високим до 2024 р. Найвищі його значення відзначено у Південно-Східному та Південному регіонах і в Києві у 2022 р., коли максимального рівня досяг і загальноукраїнський показник.

Частка пацієнтів з вперше діагностованими ЗНН I–II стадій достовірно зменшилася в усіх регіонах у 2020 р., а в Києві — у 2021–2022 рр., із подальшим відновленням до рівня 2018 р. у 2023–2024 рр. Це покращення збіглося зі збільшенням частки випадків, виявлених під час профілактичних оглядів, до 14%, хоча у 2018–2022 рр. цей показник зменшився майже вдвічі (p<0,001). У Києві він знизився з 60% до 52% (p=0,002).

Щорічна кількість померлих від ЗНН, смертність на 100 000 населення та частка пацієнтів, які померли протягом першого року після встановлення діагнозу, поступово знижувалися у 2018–2021 рр., із вираженим зменшенням у 2022 р. (p<0,001), після чого залишалися стабільними.

Висновки. Зниження захворюваності на ЗНН та частки вперше діагностованих випадків I–II стадій у 2020–2022 рр. може відображати погіршення можливостей своєчасного скринінгу та профілактичної допомоги під час пандемії COVID-19 і на початку воєнних дій. Достовірне зменшення у 2022 р. порівняно з 2018 р. частки випадків ЗНН, виявлених під час профілактичних оглядів, є важливою негативною медико-соціальною тенденцією.

Водночас поступове зниження смертності з її стабілізацією у 2023–2024 рр., збільшення кількості пацієнтів, які залишаються під диспансерним наглядом, та зростання індексу накопичення з 2020 р. можуть свідчити про покращення виживаності та безперервності медичної допомоги пацієнтам із ЗНН в Україні.