Антиоксидантні ефекти застосування імуномодуляторних засобів у пацієнток з рецидивуючим пієлонефритом

Анотація

Метою роботи було дослідити вплив застосування імуномодуляторних засобів на інтенсивність оксидативного стресу (ОС), цитокінову ланку імунітету та активність реноспецифічних ензимів у хворих на рецидивуючий пієлонефрит (рПН).

Матеріал та методи. Проспективне рандомізоване відкрите дослідження за участю 100 жінок з рПН віком 33,4 ± 8,8 років. Усі пацієнтки отримували антибактеріальне лікування протягом двох тижнів, згідно визначеної чутливості виявлених збудників до антибактеріальних лікарських засобів. Поряд з основним курсом антибактеріальної терапії 25хворим призначали імуномодуляторний засіб Нуклеїнат натрію 0,25 г 4р/добу, 14 днів, 18 пацієнткам призначали Галавіт в/м по 2 мл через добу № 10, 27хворим призначали Протефлазід згідно інструкції виробника. Групу порівняння склали 30 жінок з рПН, які отримували виключно антибактеріальну терапію.

Жінки були обстежені до та після закінчення лікування. Інтенсивність ОС оцінювали шляхом визначення у сироватці крові малонового діальдегіду (МДА), церулоплазміну (ЦП), трансферину (ТР) та сульфгідрильних груп білків, розраховували індекс ОС (ІОС).

Цитокінову ланку імунітету досліджували за концентраціями інтерлейкінів (ІЛ) -1в, -4, -8, -10, -17, фактору некрозу пухлин а (ФНП-а), трансформуючого фактору росту в (ТФР-в), моноцитарного хемотаксичного протеін-1 (МХП-1) та інтерферон у (ІФН-у). У сечі пацієнтів визначали активність N-ацетил-в-Dгексозамідази (НАГ) і в-галактозидази ф-Гал), специфічних для нирок.

Результати. Застосування Нуклеїнату натрію сприяло зниженню активності ОС за рахунок зниження МДА (р < 0,001) й підвищення концентрації ЦП (р < 0,03) та зниженню сироваткових рівнів ІЛ-17 (р = 0,04), ТФР-в (р = 0,02) і МХП-1 (р = 0,03), що призводило до зменшення запалення та, відповідно, активності Тх-2 та, відповідно, продукції протизапального ІЛ-4 (р = 0,007). Застосування Галавіту сприяло статистично значущому зниженню концентрації ФНП-а (р < 0,001), ІЛ-8 (р < 0,001), ІФН-у (р = 0,001) та ТФР-в (р < 0,001). Призначення Протефлазіду приводило до зниження концентрації ІЛ-8 та ІФН-у разом із зниженням ІОС (р = 0,04), нормалізації ТР (р = 0,001) та МДА сироватки (р < 0,001) у порівнянні зі станом перед лікуванням.

Усі застосовані засоби частково знижували активність реноспецифічних ензимних маркерів ушкодження нирок

Висновки. Застосування імуномодулятних засобів у комплексній терапії пацієнток з рПН сприяє частковій нормалізації функціональної активності клітин імунної системи за продукцією цитокінів як її медіаторів та знижують інтенсивність ОС.