The level of vascular endothelial growth factor in peripheral blood of type 2 diabetic patients depending on kidney functional state

I. Topchii; T. Shcherban; V. Galchinska; P. Semenovykh; K. Savicheva

doi:10.31450/ukrjnd.1(61).2019.02

I. Topchii Вміст васкулоендотеліального фактору росту в сироватці крові хворих на цукровий діабет 2 типу в залежності від функціонального стану нирок https://orcid.org/0000-0002-7690-6787
T. Shcherban Державна установа „Національний інститут терапії ім. Л.Т.Малої НАМН України” https://orcid.org/0000-0003-1095-5241
V. Galchinska Державна установа „Національний інститут терапії ім. Л.Т.Малої НАМН України” https://orcid.org/0000-0002-0024-131X
P. Semenovykh Державна установа „Національний інститут терапії ім. Л.Т.Малої НАМН України” https://orcid.org/0000-0003-0475-8524
K. Savicheva Державна установа „Національний інститут терапії ім. Л.Т.Малої НАМН України” https://orcid.org/0000-0003-1015-8832

DOI: https://doi.org/10.31450/ukrjnd.1(61).2019.02

Ключові слова: цукровий діабет, діабетична нефропатія, васкулоендотеліальний фактор росту

Анотація

Резюме. Мета роботи: визначення вмісту васкулоендотеліального фактору росту (VEGF) в сироватці крові хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу в залежності від функціонального стану нирок.

Матеріал та методи: було обстежено 66 хворих та 20 здорових осіб (контроль). В залежності від наявності альбумінурії та ШКФ хворі на ЦД були розподілені на наступні групи: І група – хворі на ЦД 2 типу без ознак нефропатії - з нормальною ШКФ та без альбумінурії (n=26). ІІ група – хворі на ЦД 2 типу з нормальною ШКФ та альбумінурією (n=22). ІІІ група –хворі на ЦД 2 типу зі зниженою ШКФ та альбумінурією (n=18). ІV група – хворі на гострий коронарний синдром (n=26). Концентрацію VEGF визначали методом імуноферментного аналізу. Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) розраховували за формулою CKD-EPI (KDIGO 2012).

Результати: у хворих на діабетичну нефропатію (ДН) має місце суттєве підвищення рівня VEGF в сироватці крові, яке залежить від функціонального стану нирок. Рівень VEGF становив (156,98±21,16) пг/мл при ЦД без ниркових порушень, (192,63±20,31) пг/мл при ДН з альбумінурією та (367,43±36,15) пг/мл при ДН зі зниженням ШКФ.

Встановлено прямий кореляційний зв'язок концентрації VEGF з рівнями альбуміну сечі й креатиніну крові та зворотній кореляційний зв'язок зі ШКФ, що доводить безперечну роль нирок в розвитку ренокардіального синдрому у пацієнтів з ДН. Рівні VEGF позитивно корелювали з глікозованим гемоглобіном і загальним холестерином, що вказує на безумовну залежність ендотеліальної дисфункції від порушень ліпідного та вуглеводного обміну.

Висновки: У пацієнтів з ЦД, які не мають клініко-лабораторних ознак ураження нирок, підвищення VEGF в крові може свідчити про розвиток субклінічної ниркової дисфункції. VEGF крові у пацієнтів з ДН може бути інтегральним маркером ендотеліальної дисфункції і патологічного ангіогенезу. Результати проведених досліджень свідчать про доцільність практичного використання визначення VEGF в сироватці крові хворих на ДН в якості раннього діагностичного маркера кардіальних порушень, оцінки прогнозу, а також вдосконалення кардіонефропротекторної стратегії.