Вплив процедури гемодіалізу на стан водних секторів у хворих на ХХН VД ст.

Анотація

Розуміння змін водних секторів під час процедури гемодіалізу є важливою складовою забезпечення ефективності процедури та мінімізації як інтра-, так і постдіалізних ускладнень.

Метою роботи було дослідити напрямок змін водних секторів у хворих на ХХН 5Д ст. із збереженою резидуальною функцією нирок та без РФ.

Методи. До проспективного обсерваційного дослідження було включено 88 хворих на ХХН VД ст., які лікуються ГД. Всім хворим проведено загальноклінічні обстеження та вимірювання водного балансу із застосуванням ВСМ-монітора до процедури ГД, щогодини після початку та через 30 хвилин після закінчення сеансу. Залежно від наявності резидуальної функції нирок (РФ) хворих поділено на групи. До першої групи із збереженою РФ увійшли 52 хворих, до другої – без РФ – 36.

Результати. Аналіз параметрів водного балансу дозволив констатувати, що гіпергідратованими (OH/ECWвище 15%) виявились 26із усіх хворих, що склало 26,13 %, серед них 13 (36,11 %) –у групі без РФ та 10 (19,2 %) – у групі із РФ. Статистично значимої різниці у групах не виявлено. При порівнянні вихідних лабораторних та демографічних показників між групами хворих встановлено, що у групі із збереженою РФ рівень альбуміну достовірно вищий на 8,94 % (р < 0,05), рівні фосфору та калію нижчі на 18,27 % та 20,24 % відповідно. Статистично значущої відмінності між іншими показниками у групах не знайдено. Подальший аналіз показників водного балансу дозволив встановити наявність достовірного позитивного кореляційного зв’язку між рівнем УФ та TBW (p<0.05). Подібні результати отримані і при аналізі зв’язку позаклітинної рідини (ECW) та УФ (p<0,001). В результаті кореляційного аналізу між рівнем УФ та діурезу отримано середній зворотній кореляційним зв'язок, що показує – чим нижчий діурез, тим вищий рівень ультрафільтрації ( p< 0,001).Встановлено, що під час процедури ГД прогресивно зменшується показник TBW (ΔTBW = 1,5 ± 1,8), та ECW (ΔECW = 1,92 ± 0,85), показник ICW практично не змінюється (ΔICW= - 0,17 ± 0,89).У хворих із збереженою РФ нирок зміна ECW достовірно менша порівняно із групою хворих без РФ ( р < 0,05).

Висновки. Отримані дані свідчать, що клінічна оцінка гіпергідратації не завжди є адекватною. Результати нашого дослідження підтверджують той факт, що наявність РФ забезпечує кращий контроль рівня фосфору та калію у хворих на ХХН VД ст. Під час процедури ГД видалення рідини відбувається безпосередньо із екстрацелюлярного простору, при чому у групі із РФ в меншій мірі, що свідчить, про те, що наявність діурезу забезпечує менший об’єм ОН, TBW, ECW до процедури ГД, а отже, рівень ультрафільтрації виявляється меншим. Таким чином, РФ забезпечує також і кращий контроль водного балансу. Результати динаміки зміни водних секторів під час процедури ГД можуть бути використані для оцінки ступеню рефілінгу в майбутньому.