Вплив гідратаційного статусу на резидуальну функцію нирок у хворих на ХХН 5ГД (повідомлення перше)

  • L. Surzhko Державна установа «Інститут нефрології НАМН України»
  • V. Lubashev Одеський обласний центр нефрології та діалізу
  • I. Poperechnyj Одеський обласний центр нефрології та діалізу
Ключові слова: водний баланс, гемодіаліз, резидуальна функція нирок, діурез, залишковий нирковий кліренс сечовини, гідратація.

Анотація

Резидуальна функція нирок (РФН) – є потужним індикатором залишкової функціональної здатності нирок, що забезпечує видалення уремічних токсинів та рідини у хворих на гемодіалізі.

Мета роботи: дослідити вплив гідратації на резидуальну функцію нирок у хворих на ХХН 5 ст., які лікуються гемодіалізом.

Методи. До проспективного обсерваційного дослідження було включено 60 хворих на ХХН VД ст., які лікуються ГД. Всіх хворих обстежено лабораторно – взято загальний та біохімічний аналізи крові, визначений рівень сечовини та креатиніну в добовій сечі. РФН оцінювалась за об’ємом сечі, розрахунком резидуального KT/V та ЗНКС.Гідратаційний статус визначався із застосуванням ВСМ – монітора.

Результати. При аналізі показників, отриманих під час ВСМ-вимірювання, виявилось, що гіпергідратованими (OH/ECW вище 15%) були 15 із усіх хворих, включених у дослідження, що склало 25%. Статистично значима різниця між хворими, які виявились гіпергідратованими та нормогідратованими, виявлена в показниках відносної (OH/ECW) та абсолютної гідратації (ОН), ЕCW, а також рівнем ультрафільтрації. Так, у групі гіпергідратованих пацієнтів середній показник відносної гідратації на 14,3% нижче порівняно із нормогідратованими пацієнтами (p < 0,001), а абсолютної на 2,6 л (p < 0,001).

При подальшому аналізі, достовірної різниці між обома групами не виявлено у показниках, що характеризують РФ нирок, а саме, між рівнем діурезу, НЗКС, KT/Vren. Рівень ультрафільтрації у групі із нормальною гідратацією на 900 мл менший порівняно із гіпергідратованою (р < 0,005). При дослідженні впливу вихідних показників гідратаційного статусу, таких як OH, OH/ECW, TBW, ECW, ICW на показники РФ не виявлено достовірного зв’язку вище згаданих величин із діурезом , ЗНКС, KT/Vren (р > 0,05). Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між ЗНКС діурезом та KT/Vren, який свідчить про те, що із збільшенням діурезу показник ЗНКС та KT/Vren зростають (p < 0,001). Такий самий зв'язок виявлений і між діурезом та KT/Vren, p < 0,001. Аналіз взаємозв’язку рівня абсолютної та відносної гідратації та ефективності діалізу (eKT/V) засвідчив, що із збільшенням рівня цих показників у хворих на ХХН 5ГД ефективність діалізу знижується (рис. 3, р < 0,05).

Висновки. Отримані нами результати свідчать про те, що показники гідратаційного статусу на момент включення у дослідження не впливають на вихідний рівень РФН (діурез, НЗКС та KT/Vren) у хворих на ХХН 5ГД. Питання впливу гідратаційного статусу на зміни РФН під час спостереження будуть розглянуті у наступних повідомленнях.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1.Shemin D, Bostom A, Laliberty P et al. Residual renal function and mortality risk in hemodialysis patients. Am J Kidney Dis 2001;38:85-90. doi: 10.1053/ajkd.2001.25198

2.Termorshuizen F, Dekker F, van Manen J et al., NECOSAD SG: Relative contribution of residual renal function and different measures of adequacy to survival in hemodialysis patients: an analysis of the Netherlands Cooperative Study on the Adequacy of Dialysis (NECOSAD)-2. J Am Soc Nephrol 2004; 15: 1061-1070. doi:10.1097/01.asn.0000117976.29592.93

3. Jansen M, Hart A, Korevaar J et al. Predictors of the rate of decline of residual renal function in incident dialysis patients. Kidney Int. 2002;62: 1046–1053. doi:10.1046/j.1523-1755.2002.00505.x

4.Guo Q, Yi C, Li J et al. Prevalence and risk factors of fluid overload in Southern Chinese continuous ambulatory peritoneal dialysis patients. PLoS One. 2013;8: e53294 10.1371/journal.pone.0053294 doi:10.1371/journal.pone.0053294

5.Johnson D, Mudge D, Sturtevant J et al. Predictors of decline of residual renal function in new peritoneal dialysis patients. Perit Dial Int.2003; 23: 276–283.

6.Ignace S, Fouque D, Arkouche W, Steghens JP, Guebre-Egziabher F. Preserved residual renal function is associated with lower oxidative stress in peritoneal dialysis patients. Nephrol Dial Transplant.2009; 24: 1685–1689. 10.1093/ndt/gfp077 doi:10.1093/ndt/gfp077.

7.Herget-Rosenthal S, von Ostrowski M, Kribben A. Definition and risk factors of rapidly declining residual renal function in peritoneal dialysis: an observational study. Kidney Blood Press Res.2012;35: 233–241. 10.1159/000332887 doi: 10.1159/000332887

8. Liao CT, Shiao CC, Huang JW, Hung KY, Chuang HF, Chen YM, et al. Predictors of faster decline of residual renal function in Taiwanese peritoneal dialysis patients. Perit Dial Int.2008; 28 Suppl 3: S191–S195.

9.  Gunal AI, Kirciman E, Guler M, Yavuzkir M, Celiker H. Should the preservation of residual renal function cost volume overload and its consequence left ventricular hypertrophy in new hemodialysis patients? Ren Fail.2004;26:405–409. doi:.1081/jdi-120039825

10. Lameire N, Van Biesen W. The impact of residual renal function on the adequacy of peritoneal dialysis. Perit Dial Int.1997;17 Suppl 2: S102–S110.

11. Rodriguez-Carmona A, Perez-Fontan M, Garca-Naveiro R, et al. Compared time profiles of ultrafiltration, sodium removal, and renal function in incident CAPD and automated peritoneal dialysis patients. Am J Kidney Dis. 2004; 44: 132–145. doi:10.1053/j.ajkd.2004.03.035

12. McCafferty K, Fan S, Davenport A. Extracellular volume expansion, measured by multifrequency bioimpedance, does not help preserve residual renal function in peritoneal dialysis patients. Kidney Int. 2014;85:151–157.10.1038/ki.2013.273. doi:10.1038/ki.2013.273

13. Tattersall J. Bioimpedance analysis in dialysis: state of the art and what we can expect. Blood Purif. 2009;27:70–74. doi: 10.1159/000167012

14. Wabel P, Moissl U, Chamney P, et al. Towards improved cardiovascular management: The necessity of combining blood pressure and fluid overload. Nephrol Dial Transplant. 2008;23:2965–71. doi: 10.1093/ndt/gfn228

15. Wizemann V, Wabel P, Chamney P, et al. The mortality risk of overhydration in haemodialysis patients. Nephrol Dial Transplant. 2009;24:1574–9. doi:10.1093/ndt/gfn707

16. Lee M, Park JT et al. Prognostic Value of Residual Urine Volume, GFR by24-hour Urine Collection, and eGFR in Patients Receiving Dialysis. Clin J Am Soc Nephrol 12:426–434,2017. doi:10.2215/CJN.05520516

17. National KF: KDOQI Clinical Practice Guideline for Hemodialysis Adequacy: 2015 update. Am J Kidney Dis 2015; 66: 884-930. doi: 10.1053/j.ajkd.2015.07.015

18. Hemodialysis Adequacy Work Group: Clinical practice guidelines for hemodialysis adequacy, update 2006. Am J Kidney Dis, 2006; 48(1): 2–90, doi: 10.1053/j.ajkd.2006.03.051.


Переглядів анотації: 433
Завантажень PDF: 18477
Опубліковано
2019-08-20
Як цитувати
Surzhko, L., Lubashev, V., & Poperechnyj, I. (2019). Вплив гідратаційного статусу на резидуальну функцію нирок у хворих на ХХН 5ГД (повідомлення перше). Український Журнал Нефрології та Діалізу, (3(63), 40-46. https://doi.org/10.31450/ukrjnd.3(63).2019.06

Розділ
Оригінальні наукові роботи