Serum Klotho protein level in type 2 diabetic patients depending on the renal function

I.  Topchii; P.  Semenovykh; T.  Shcherban; V.  Galchinska; K.  Savicheva

doi:10.31450/ukrjnd.3(67).2020.08

I. Topchii Державна установа «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України» https://orcid.org/0000-0002-7690-6787
P. Semenovykh Державна установа «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України» https://orcid.org/0000-0003-0475-8524
T. Shcherban Державна установа «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України» https://orcid.org/0000-0003-1095-5241
V. Galchinska Державна установа «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України»
K. Savicheva Державна установа «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України» https://orcid.org/0000-0003-1015-8832

DOI: https://doi.org/10.31450/ukrjnd.3(67).2020.08

Ключові слова: цукровий діабет, діабетична нефропатія, білок Клото

Анотація

Мета роботи: вивчення клініко-лабораторних показників та вмісту білка Клото в сироватці крові хворих на ЦД 2 типу залежно від функціонального стану нирок.

Матеріал та методи. В процесі виконання дослідження обстежено 72 хворих на ЦД 2-го типу та 26 хворих на гострий коронарний синдром (ГКС). Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб. Після первинного обстеження в залежності від рівня ШКФ, альбумінурії та наявності гострого коронарного синдрому (ГКС) пацієнти були розподілені на наступні групи: І група – хворі на ЦД 2 типу без ознак нефропатії - з нормальною ШКФ та без альбумінурії (n=25); ІІ група – хворі на ЦД 2 типу з нормальною ШКФ та альбумінурією (n=23); ІІІ група – хворі на ЦД 2 типу зі зниженою ШКФ та альбумінурією (n=24); ІV група – хворі на ГКС (n=26). ШКФ розраховували за формулою CKD-EPI (KDIGO 2012). Концентрацію білка Клото визначали методом імуноферментного аналізу.

Результати. Розвиток ДН у хворих на ЦД 2 типу супроводжується вірогідним зниженням рівнів розчинного білка Клото в плазмі крові у порівнянні з контролем та з хворими на ЦД без ознак нефропатії. Рівень білка Клото в групі хворих на ДН з альбумінурією знижувався до (490,66 ± 58,76) пг/мл, (р < 0,05). Найнижчі значення Клото (443,58±46,92) пг/мл виявлено на пізніх стадіях ДН - у хворих з альбумінурією та порушенням фільтраційної функції нирок. Доведено, що при ГКС має місце вірогідне зменшення вмісту протеїну Клото в сироватці крові у порівнянні з контролем, (р < 0,05). Встановлено зворотній кореляційний зв'язок концентрації білка Клото з рівнями альбуміну сечі й креатиніну крові та прямий кореляційний зв'язок зі ШКФ, що доводить безперечну роль нирок в розвитку кардіоренального синдрому у пацієнтів з ДН.

Висновки.Отримані дані свідчать про безпосередню участь білка Клото в формуванні ниркової патології при ЦД 2 типу і доцільність практичного використання визначення Клото в сироватці крові хворих в якості раннього діагностичного маркера ниркових порушень та оцінки кардіоваскулярного ризику. Розробка стратегій по підвищенню продукції Клото може сприяти зниженню темпів прогресування як ниркових, так і судинних уражень при ЦД 2 типу.