Порівняння профілактичного та превентивного лікування цитомегаловірусної інфекції у реципієнтів ниркового трансплантату
Анотація
Для запобігання гострого або хронічного відторгнення ниркового трансплантату застосовують імуносупресивне лікування. Однак імуносупресивні лікасрські засоби підвищують ризик інфікування цитомегаловірусом (ЦМВ). Метою цього дослідження було оцінити ефективність та вартість профілактичних та попереджувальних стратегій лікування ЦМВ інфекції у реципієнтів ниркового трансплантату.
Методи. Ми провели ретроспективний аналіз до якого включили пацієнтів з нирковим алотрансплантатом, які лікувались у нашому центрі між 2010 та 2015 роками. Хворі були розподілені у дві групи як ті, хто отримував профілактичне або превентивне лікування. Аналізували швидкість клубочкової фільтрації (ШЛФ), вірусне навантаження за результатами ПЛР тестування, наявність ЦМВ-інфекції та отримане противірусне лікування. Витрати на лікування включали вартість тестування та метод терапії. Групи порівнювали щодо інфікування ЦМВ та вартості лікування.
Результати. У дослідження включено 71 пацієнт з середнім віком 38 років (діапазон, 19-74 роки). До групи профілактики увійшло 43 пацієнта, в превентивну групу - 28 пацієнтів. ЦМВ-інфекція виявлена у 7 (16,3%) пацієнтів групи профілактики та у 2 (7,1%) пацієнтів превентивної групи (р = 0,467). Вартість лікування була нижчою у у превентивній групі у порівнянні з групою профілактики (р <0,001).
Висновки. Суттєвої різниці між протоколами профілактичного та превентивного лікування щодо ЦМВ інфікування серед реципієнтів ниркового трансплантату не визначено. Тим не менш, у Туреччині превентивне лікування є більш рентабельним ніж профілактичне лікування.














Журнал розповсюджується за ліцензією