Предиктори смертності у пацієнтів з гострим пошкодженням нирок, які лікувались безперервною вено-венозною гемодіафільтрацію: ретроспективне одноцентрове дослідження
Анотація
Безперервна вено-венозна гемодіафільтрація (БВВГДФ) часто застосовується для лікування гостого пошкодження нирок у критичнохворих пацієнтів із порушеннями гемодинаміки. У цьому дослідженні ми проаналізували загальні характеристики пацієнтів інтенсивної терапії, які лікувались БВВГДФ з метою визначення можливих предикторів смертності.
Методи. Демографічні, клінічні та біохімічні дані 123 пацієнтів, які лікувались БВВГДФ у відділеннях інтенсивної терапії нашого центру в період з лютого 2012 року по листопад 2014 року, були проаналізовані ретроспективно. Дані пацієнтів, які померли під час беребування у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ), порівнювали з тими, хто вижив.
Результати. У дослідженні проаналізовано медичну документацію 123 пацієнтів, з яких 73 чоловіки (59,3%) та 50 жінок (40,7%). Середній вік становив 64,4 року. Вісімдесят вісім пацієнтів (71,5%) померли під час лікування, тоді як 35 пацієнтів вижили (28,5%). Гемодинамічні показники, такі як систолічний та діастолічний артеріальний артеріальний тиск, середній артеріальний тиск та пульсовий тиск, були значно нижчими у пацієнтів, які померли порівняно з тими, що вижили (р <0,001). Середній рівень молочної кислоти був значно вищим у групі померлих, ніж у групі, що вижила (8,54 ммоль/л проти 3,68 ммоль/л, р <0,001).
Висновки. Низький рівень бікарбонату, низький систолічний артеріальний тиск та старший вік були важливими незалежними предикторами смертності в цьому дослідженні. Рівень смертності був значно вищим серед пацієнтів з лактним ацидозом та осіб старше 66 років. Рівні молочної кислоти можуть бути використані для прогнозування смертності у пацієнтів, які лікуються БВВГДФ.














Журнал розповсюджується за ліцензією