Предиктори виживаності ниркового трансплантату у реципієнтів з антитіло-опосередкованим відторгненням

Анотація

Резюме. Активне та хронічне відторгнення, опосередковане антитілами (АОВ) є поширеною причиною відмови ниркового трансплантата. Прогностичні маркери відторгнення є нечітко визначеними. Поточне дослідження мало на меті визначити демографічні, гістопатологічні та клінічні характеристики реципієнтів з АОВ, та оцінити вплив цих ознак на виживання ниркового трансплантата.

Методи. До дослідження включено 32 реципієнти ниркового трансплантата, у яких розвинулася АОВ, з яких 22 чоловіки; середній вік 40,59 ± 12,52 років. Дані оцінювали ретроспективно та аналізували виживання трансплантата. Усі біопсії при трансплантації оцінювали за класифікацією Banff 2013 року.

Результати. Серед 32 включених у дослідження випадків було 26 трансплнатацій від живого донора. Середній рівень креатиніну сироватки крові на момент біопсії становив 1,99 ± 0,09 мг/дл. Протеїнурія на момент біопсії становила 1566,06 ± 353,92 мг/добу. Необхідність гемодіалізу була значною мірою пов'язана з початковим креатиніном (р = 0,003); креатинін після трьох місяців (р <0,001) та остаточний креатинін (р <0,001), а також початкова протеїнурія (р = 0,005); протеїнурія через три місяці (р <0,001) та остаточна протеїнурія (р <0,001). 6 випадків показали дифузний позитив C4d, 26 випадків - фокальний c4d позитив. П’ятеро з 6 пацієнтів з дифузним забарвленням C4d при біопсії нирки були піддані гемодіалізу протягом першого та третього місяців, незважаючи на антивідторговуючу терапію (р = 0,029 та 0,041 відповідно).

Середній час виживання становив 1654,67 ± 220,40 (95% ДІ 1222,68-2086,66) днів для випадків фокального фарбування C4d та 366,16 ± 36,44 (95% ДІ 294,73-437,60) днів для випадків дифузного фарбування C4d. Різниця була статистично значущою (р = 0,012). Двоє пацієнтів померли, 15 зазнали втрати трансплантата, а 17 вижили із функціонуючими трансплантатами. Середній час виживання між методами лікування проти відторгнення не показав статистичної значущості (р = 0,15)

Висновки. Креатинін сироватки крові, протеїнурія на момент біопсії, дифузне перитубулярне фарбування C4d були значною мірою пов'язані з виживанням трансплантата. Рання діагностика важлива для поліпшення успіху в лікуванні АМР та виживання трансплантата