Асоціація рівня сечової кислоти сироватки крові з тяжкістю та клінічними результатами COVID-19

Анотація

Анотація. У цьому дослідженні ми мали на меті оцінити зв’язок між рівнями сечової кислоти в сироватці крові та демографічними, клінічними й лабораторними особливостями пацієнтів, госпіталізованих з коронавірусною хворобою 2019 (COVİD-19), а також дослідити вплив показників сечової кислоти в сироватці під час госпіталізації на клінічні результати лікування.

Методи. У цьому ретроспективному дослідженні демографічні, клінічні та лабораторні дані пацієнтів із підтвердженим COVİD-19 були зібрані з електронних медичних карт лікарні. Включених у дослідження пацієнтів стратифікували за квартилями сечової кислоти в сироватці крові; Квартиль 1: ≤ 3,5 мг/дл, Квартиль 2: від 3,6 мг/дл до 6 мг/дл для жінок і від 3,5 мг/дл до 7 мг/дл для чоловіків, Квартиль 3: ≥ 6 мг/дл для жінок і ≥ 7 мг /дл для чоловіків. Кінцевими точками дослідження були розвиток гострого пошкодження нирок (ГПН) та госпітальна смертність.

Результати. До аналізу було включено 146 пацієнтів. Середній вік пацієнтів становив 57 (49-65) років; 70,5% пацієнтів були чоловіками. Загальний середній рівень сечової кислоти в сироватці крові на момент надходження до стаціонару становив 4,4 (3,5-5,9) мг/дл. Серед пацієнтів з найвищим квартилем сечової кислоти крові було більше діабетиків, вони мали вищий артеріальний тиск, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) і рівні тропоніну порівняно з пацієнтами з найнижчим квартилем сечової кислоти в крові. Пацієнти з найнижчим квартилем сечової кислоти були госпіталізовані з більш важким перебігом захворювання, ніж пацієнти з квартилем 2. Під час спостереження у 19 (13,1%) учасників розвинулось ГПН, а 15 (10,3%) померли. Встановлено позитивний кореляційний зв՚язок між ГПН та віком, гіпертонією, сироватковим креатиніном, гіперурикемією, С-реактивним білком (СРБ) і тропоніном (r=0,263, P=0,001; r=0,192, P=0,02; r=0,182 , P=0,028; r=0,235, P = 0,004; r=0,219, P=0,008; r=0,236, P=0,004 відповідно). Була відзначена достовірна негативна кореляція між ГПН та рШКФ (r=-0,189, P=0,023). За даними багатофакторного логістичного регресійного аналізу, розвиток ГПН був незалежно асоційований з рівнем СРБ та гіперурикемією (OR, 1,009; 95% ДІ, 1,0082-1,016, P=0,009 та OR, 4,314; 95% ДІ, 1,190-15,633). ROC аналіз продемонстрував, що площа під кривою (AUC) концентрації сечової кислоти в сироватці була 0,693 (95% ДІ 0,537–0,849, P=0,006), а порогове значення становило 5,45 мг/дл (чутливість тесту: 68,4%; специфічність: 75,6%).

Висновки. Гіперурикемія та підвищення СРБ були незалежними факторами ризику розвитку ГПН у хворих на COVİD-19. Незважаючи на тяжкий перебіг COVİD-19 у пацієнтів з низькою концентрацією  сечової кислоти крові, частота застосування ШВЛ та показники смертності не мали суттєвих відмінностей серед пацієнтів із COVİD-19, згрупованих на основі показників сечової рідини при вступі.