Порушення функції нирок та госпітальні ускладнення у хворих з гострою серцево-судинною патологією та СOVID-19

Анотація

Метою дослідження було оцінити функцію нирок та її значення для розвитку внутрішньолікарняних ускладнень у пацієнтів, які були госпіталізовані з гострою серцево-судинною патологією та мали ко-інфекцію COVID-19.

Методи. До цього проспективного когортного одноцентрового дослідження залучено 139 пацієнтів з гострою серцево-судинною патологією інфікованих COVID-19. 69 (49,6%) хворих мали гострий коронарний синдром (47 хворих з гострим інфарктом міокарда), 33 (23,7%) – гіпертонічний криз, 24 (17,3%) – гостру декомпенсовану серцеву недостатність, 9 (6,5%) – тахісистолічну форму фібриляції передсердь, 2 (1,4%) – гостру тромбоемболію легеневої артерії та 2 (1,4%) – синкопе. Середній вік становив 67,9±12,7 років, 70 (50,4%) хворих були чоловіки. Супутню артеріальну гіпертензію виявлено у 87,1%, ЦД – 20,9%, ХСН – 30,9%, ХОЗЛ – 9,4% хворих, ГІМ в анамнезі – 20,1% та ішемічний інсульт – 9,4% хворих.

Результати. Вихідний рівень креатиніну становив 110,7±66,1 мкмоль/л, рШКФ (CKD-EPI) – 63,3±20,3 мл/хв/1,73м2 (рШКФ<60 мл/хв/1,73м2 – 46,0% пацієнтів). Пацієнти з рШКФ<60 мл/хв/1,73 м2 були старші, частіше жінки, частіше мали фібиляцію передсердь в анамнезі, мали нижчий рівень гемоглобіну та артеріального тиску при госпіталізації, більшу кількість ускладнень (потреба у неінвазивній вентиляції легень, інотропній терапії) і вищій рівень летальності (25,0% проти 5,3%, p=0,002). Гостре пошкодження нирок (ГПН), яке оцінювалося за критеріями KDIGO (підвищення рівня креатиніну ≥ 26,5 мкмоль/л протягом 48 годин або ≥ 1,5 рази протягом 7 днів) спостерігалося у 21 (15,4%) пацієнта. Ці пацієнти за основними клініко-анамнестичними характеристиками достовірно не відрізнялися від пацієнтів без ГУН, але мали нижчий рівень spO2 при госпіталізації (86,9±11,2% проти 93,4±5,0%, р=0,016). Пацієнти з ГПН мали значно більшу кількість внутрішньолікарняних ускладнень: гострий гіпоксичний делірій (47,6% проти 8,7%, р=0,003), венозні тромбоеболії (14,3% проти 0,9%, р=0,070), смерть від усіх причин (47,6% проти 7,0%, р=0,002) і частіше потребували неінвазивної/інвазивної вентиляції легень (52,4% проти 11,3%, р<0,001) та інотропної терапії (57,1% проти 5,2%, р< 0,001). Спрощений критерій ГПН (підвищення рівня креатиніну ≥ 26,5 мкмоль/л будь коли протягом госпіталізації порівняно зі значенням при надходженні) також дав змогу виділити категорію пацієнтів із високим ризиком госпітальних ускладнень і смерті (37,9 % проти 8,2 %, p=0,004). Проведення вакцинації від COVID-19 (принаймні за 2 тижні до госпіталізації) запобігало розвитку ГПН (16,5 % проти 5,0 %, p=0,046) та мало тенденцію до зниження госпітальної летальності (15,7 % проти 5,0 %, p=0,076).

Висновки. Порушення функції нирок у пацієнтів із гострою серцево-судинною патологією та COVID-19 інфекцією асоціюється з розвитком внутрішньолікарняних ускладнень та може бути попереджене профілактичним щепленням.