Нефротичний синдром у дітей: світовий досвід та Україна 2022

Анотація

Мета роботи: огляд актуальних рекомендацій щодо конверсійної терапії дітей з нефротичним синдромом та визначення особливостей терапевтичного супроводу в Україні.

Проведено аналіз настанов KDIGO 2021 та рекомендацій IPNA 2020 і 2023, українського досвіду минулих років, клінічних і правових аспектів, актуальних в 2022 році. Розкрито відмінності визначень, що характеризують нефротичний синдром у дітей, прийняті в останні роки. Підсумовано міжнародний досвід по заходам, направлених на конверсію захворювання, при першому епізоді нефротичного синдрому у дітей, стероїдозалежності, часторецидивуючому перебігу, стероїдорезистентності та представлено актуальні засоби для ренопротекції у дітей. Окреслено спектр лікарських засобів, спрямованих на конверсію нефротичного синдрому (глюкокортикостероїди, кальциневрін інгібітори, циклофосфамід, мікофенолату мофетіл, левамізол, хлорамбуцил, ритуксимаб), їх пріоритетність, дози, моніторинг та тривалість застосування в педіатричній практиці з урахуванням особливостей захворювання. Визначена узгодженість національного протоколу лікування та міжнародних рекомендацій по основним групам лікарських засобів, доступним в Україні. Крім того були узагальнені спрямованість та обмеження терапевтичних заходів залежно від чутливості до глюкокортикостероїдів в Україні під час воєнного стану та виділено практичні точки для полегшення прийняття клінічного рішення. Підтверджено нагальність створення адаптивної настанови по лікуванню нефротичного синдрому у дітей на основі міжнародного досвіду та українських можливостей, з урахуванням викликів воєнного стану.