Урикозуричний ефект екстракту кореня кульбаби у щурів з оксонат-індукованою гіперурикемію
Анотація
Це дослідження мало на меті вивчити урикозуричний ефект рослини кульбаби у щурів з гіперурикемією, індукованою оксонатом калію (ОК).
Методию ОК використовували для індукування гіперурикемії у щурів, а екстракти кореню кульбаби вводили для спостереження за його впливом на рівень сечової кислоти (СК) крові. Досліджуваними тваринами були дорослі самці швейцарських щурів вагою близько 150–180 грамів, які були випадковим чином розділені на п’ять груп (n = 6). Група 1 служила контрольною групою без лікування. Група 2 отримувала лише ОК. Групі 3 щоденно вводили внутрішньо 50 мг/кг екстракту кульбаби в 0,5 мл дистильованої води (ДВ). Групі 4 щоденно вводили внутрішньо 100 мг/кг екстракту кульбаби. Групу 5 лікували перорально алопуринолом.
Після 12 днів лікування щури були евтанізовані інгаляцією хлороформу, зразки крові були зібрані безпосередньо з серця. Визначали концентрацію сечової кислоти у крові та сечі, а також інші біохімічні маркери ураження печінки та нирок.
Результати. Щури з гіперурикемією, які отримували екстракт кульбаби, мали достовірне зниження концентрації сечової кислоти крові та підвищення рівня урикозурії. Лікування екстрактом кульбаби також знижувало активність ксантиноксидази; проте, не спостерігалось значних відмінностей у функціях печінки та нирок.
Висновок. На підставі результатів цього дослідження можна зробити висновок, що екстракт кульбаби значно знижує концентрацію сечової кислоти крові завдяки урикозурічній активності та демонструє значний інгібуючий вплив на ксантіноксидазу.
Завантаження
Посилання
Hameed BH, Abood HS, Ramadhan UH. Gout Model, 2018(3): 695–699.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.














Журнал розповсюджується за ліцензією