Розвиток фіброзу нирок у пацієнтів з хронічною хворобою нирок: механізми, біомаркери та клінічні наслідки

Анотація

Хронічна хвороба нирок (ХХН) є глобальною проблемою охорони здоров’я, що негативно впливає на якість життя пацієнтів, захворюванність та смертність. Оскільки в основі розвитку ХХН лежить прогресуючий інтерстиціальний фіброз, дослідження механізмів розвитку фіброгенезу та факторів, що на нього впливають є актуальним. Мета цього огляду — проаналізувати останні данні літератури щодо патофізіологічних механізмів розвитку, ранньої діагностики, профілактики та лікування фіброзу нирок у пацієнтів з ХХН.

В цій статті висвітлені деякі моменти патогенезу, діагностики, профілактики фіброгенезу нирок для поглиблення знань про цей патологічний процес. Обговорюються важливі фактори розвитку і “основні сигнальні шляхи” фіброгенезу нирок, які потребують подальших досліджень. Уромодулін в сечі (uUmod) може розглядатись в якості біомаркера тубулярної маси в ранній діагностиці фіброзу нирок. Також, в статті приділено увагу ролі анемії, гіпоксії нирок, вітаміну D, особливостям розвитку фіброзу нирок у пацієнтів з діабетичною хворобою нирок (ДХН).  Акцентовано увагу на важливість інгібування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (RAAS) для профілактики та пом’якшення фіброзу нирок.