Україна: хронічна хвороба нирок у дітей та підлітків - ретроспектива і пріоритети

Анотація

Мета роботи: оцінка поширеності та структури хронічної хвороби нирок (ХХН) у дітей та підлітків для визначення пріоритетів розвитку дитячої нефрології в Україні.

Методи. В дослідження включено осіб, що народилися в Україні після 1994 року і мали ХХН, діагностовану у віці до 18-ти років. Кількість випадків ХХН розраховано на 100 000 народжених дітей залежно від року народження з поділом на часові інтервали (1995-2004 та 2005-2022 роки народження) та стратифіковано із узагальненням етіологічної складової. В окрему клінічну групу виділено пацієнтів, які отримували чи отримують замісну ниркову терапію (ЗНТ), з урахуванням року народження проведено аналіз етіологічного та вікового спектру початку ЗНТ. Додатково проведено аналіз (крос-секційний дизайн) етіологічної структури захворюваності та поширеності ЗНТ за 2019 та 2021 роки.

Результати. Підтверджено зростання кількості хворих на ХХН серед дітей та підлітків в Україні впродовж тривалого періоду до 2022 року включно (середня кількість випадків на 100 000 народжених в 1995-2004 роках: 43.5, в 2005-2022 роках: 37.0) зі збільшенням частки ранніх стадій (ХХН1-4: 2010 рік - 81.4%, 2022 рік – 92.0%) та відповідним зменшенням охопленням ЗНТ (середня кількість випадків на 100 000 народжених 6.5 та 3.3 в аналізовані часові інтервали). Третину і більше (залежно від року народження) серед хворих на ХХН мали первинно урологічну патологію. В різні часові проміжки визначено відмінності в етіологічному та віковому спектрі ЗНТ. Вік ініціації ЗНТ залежно від першопричини ХХН серед народжених до 2005 року коливався від 9 до 16-ти років, в наступний період - від 1 до 9-ти років.

При зрізі етіологічного спектру ХХН з розпочатою ЗНТ у віковій групі до 15-ти років встановлені відмінності із ESPN Registry в 2019 році: вища частка пацієнтів, що перенесли гостре пошкодження нирок/ГПН (16.7%) або хворіли на гломерулонефрит/ГН (30.0%) і менша доля вроджених вад розвитку сечової системи/ВВРСС (26.6%). При порівнянні поширеності розподіл причин, що призвели до ЗНТ у віці до 18-ти років в Україні, в 2019 та 2021 роках практично не змінився (в тому числі ПХН 12.1-11.2%, ГН 15.0-16.5%, ГПН 12.1-13.1%, ВВРСС 32.4-31.0%), але тільки для ВВРСС та ПХН визначено наближення до даних ISPN Global Registry.

Висновки. Виявлені якісні зміни в етіологічній та повіковій структурі захворюваності впродовж тривалого періоду в Україні свідчать про патоморфоз ХХН і потребують актуалізації клінічного супроводу хворих з врахуванням економічного та організаційного потенціалу країни, викликів воєнного стану та складнощів наступного періоду відновлення.