Дослідження нефротоксичних ефектів медроксипрогестерону у самок щурів-альбіносів

Анотація

Прогестини, синтетичні аналоги прогестерону, відіграють важливу роль у функціонуванні жіночого організму, але їх застосування в екзогенній формі у великих дозах може призвести до негативних наслідків. Це дослідження мало на меті визначити вплив медроксипрогестерону (MePro) на функцію нирок, гістологічний патерн ниркової тканини, та показники оксидативного стресу.

Методи. Двадцять здорових дорослих самок щурів-альбіносів було розподілено на чотири групи: Група 1 складалась з 10 щурів до лікування MePro, Група 2 включала тих самих щурів через 8 тижнів після внутрішньом’язового введення MePro (3,5 мг/тиждень), Група 3 служила контролем. Група 4 представляла тих самих щурів, що й Група 3 на момент завершення дослідження. Досліджували серологічні та гістологічні  маркери ураження нирок, а також  параметри оксидативного стресу (малоновий діальдегід, МДА) і антиоксидантний статус (загальний антиоксидантний статус, ЗАС) у самок щурів-альбіносів після введення MePro.

Результати. Застосування MePro призвело до помітного збільшення ваги, концентрації сечовини, креатиніну та МДА, а також зниження рівня ЗАС крові порівняно з вихідним рівнем (p <0,001). І навпаки, контрольні групи не показали значних змін досліджуваних параметрів з часом. Рівні креатиніну та маркери оксидативного стресу в групі 2 були помітно вищими, ніж у групах 3 і 4 (p <0,001). За даними гістологічного дослідження, визначено значне відкладення гіалінових циліндрів у просвітах канальців та виражені судинні зміни нирок щурів після введення MePro.

Висновки. Зниження функції нирок, антиоксидантного статусу та пошкодження нирок за даними гістологічного дослідження ниркової тканини, асоційовані з використанням MePro, підкреслюють його потенційну токсичність для нирок.