Натрійуретичні пептиди та їх зв'язок з реніном, альдостероном та електролітами крові хворих з гіпертонічною хворобою: одномоментне перехресне дослідження

Анотація

Незважаючи на широку поширеність артеріальної гіпертензії та її роль як провідного фактора ризику різних серцево-судинних захворювань, залишається значна прогалина в розумінні складних механізмів і фізіологічних маркерів, залучених до її патогненезу. Хоча натрійуретичні пептиди, як відомо, регулюють численні фізіологічні процеси, їх точний зв’язок з іншими фізіологічними змінними, такими як резистин, ренін, альдостерон і електроліти у пацієнтів з гіпертонією, не був ретельно досліджений. Метою цього дослідження було оцінити рівні натрійуретичних пептидів та їх кореляцію з резистином, реніном, альдостероном й електролітами у пацієнтів з гіпертензією.

Методи. До цього одномоментного, перехресного дослідження було залучено 90 учасників (50 пацієнтів з гіпертонією та 40 здорових добровольців у якості контрольної групи) віком від 30 до 50 років. Зразки крові були зібрані у всіх учасників у період з грудня 2023 року по квітень 2024 року в навчальній лікарні Аль-Рамаді. Визначали сироваткові рівні передсердного натрійуретичного пептиду (ANP), мозкового натрійуретичного пептиду (BNP), натрійуретичного пептиду С-типу (CNP), реніну, резистину, альдостерону, калію, натрію та хлориду.

Результати. Результати продемонстрували, що концентрація ANP, BNP і CNP була значно вищою (p < 0,001) у пацієнтів з гіпертонією порівняно з контрольною групою. Концентрації реніну, резистину, натрію та хлориду в групі гіпертоніків були вищими (p < 0,001) ніж в контрольній групі, тоді як рівень калію був значно нижчими (p < 0,001) у групі пацієнтів з гіпертензією порівняно з контрольною групою. Встановлено позитивний кореляційний зв՚язок між ANP та резистином і реніном (r = 0,500 та  r = 0,505, відповідно), між BNP та реніном (r = 0,316) й альдостероном (r = 0,395); негативна кореляція визначена між ANP та натрієм і хлоридом (r = -0,321 та r = -0,297, відповідно).

Висновки. У пацієнтів з гіпертензією спостерігається підвищення концентрації натрійуретичних пептидів, резистину, реніну та альдостерону, а також зниження концентрації електролітів. Визначений взаємозв՚язок між натрійуретичними пептидами та певними фізіологічними маркерами, такими як резистин і ренін, натрій і хлорид, підкреслюють взаємопов’язані шляхи, залучені до гіпертензії та свідчить на користь можливого застосування натрійуретичних пептидів в лікуванні гіпертонії.