Оцінка рівня антитромбіну у хворих на гломерулонефрит з нефротичним синдром: одномоментне обсерваційне дослідження

  • І. Михалойко Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7943-9029
  • Р. Яцишин Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1262-5609
  • І. Дудар Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м.Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4372-8240
  • Г. Курилів Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1426-1343
DOI: https://doi.org/10.31450/ukrjnd.4(84).2024.07
Ключові слова: гломерулонефрит, нефротичний синдром, гіперкоагуляція, антитромбін III.

Анотація

Метою даного дослідження було оцінити рівень антитромбіну (AT)-III у сироватці крові пацієнтів з первинним гломерулонефритом (ГН) та нефротичним синдромом (НС) та  перевірити його кореляцію з маркерами НС та гіперкоагуляцією.

Методи. Ми провели одномоментне обсерваційне дослідження за участю 76 пацієнтів із первинним ГН та НС, які були госпіталізовані в Івано-Франківську обласну клінічну лікарню (Україна) у 2022-2024 роках. Критерії для включення пацієнтів у дослідження: вік старше 18 років, менше 1 місяця від діагностики НС, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) > 60 мл/хв/1,73 м2. Під час дослідження всім пацієнтам проводили стандартне обстеження, яке включало загальноклінічні, біохімічні та інструментальні методи дослідження. Фотометричне визначення антитромбіну III у сироватці крові з хромогенним субстратом проводили за допомогою набору реактивів «Гранум» (Україна).

Результати. Нормальний рівень АТ-ІІІ діагностовано у  24 (31.6%; 95% CI 21.4-43.3) пацієнтів, знижений – у 52 (68.4%; 95% CI 56.7-78.6) пацієнтів. Після проведення кореляційного аналізу ми виявили прямий середньої сили кореляційний зв’язок між рівнем сироваткового альбуміну та рівнем AT-III (r = 0,535, p < 0,05), зворотній середньої сили кореляційний зв’язок між добовою втратою білка (ДВБ) та рівнем AT-III (r = -0,414, p < 0,05) та зворотній середньої сили кореляційний зв’язок між співвідношенням альбуміну до креатиніну (САК) у сечі та рівнем AT-III (r = -0,467, p < 0,05).

Висновки. У 68,4% пацієнтів з первинним ГН та НС спостерігалось зниження рівня AT-III, що вказує на поширеність дефіциту AT-III серед цієї категорії пацієнтів. Зниження рівня AT-III достовірно корелювало з нижчими рівнями сироваткового альбуміну, вищою ДВБ та підвищеним САК у сечі. Водночас, не було виявлено суттєвого зв'язку між дефіцитом AT-III і гістологічними варіантами ГН. Виявлений дефіцит AT-III може потребувати уваги під час розгляду питання антикоагулянтної профілактики у пацієнтів з ГН та НС. Однак для уточнення, чи можуть рівні AT-III служити надійним індикатором для коригування антикоагулянтної терапії та зниження ризику тромбоемболій у цій популяції, необхідні подальші дослідження.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Waller AP, Troost JP, Parikh SV, Wolfgang KJ, Rovin BH, Nieman MT, et al. Nephrotic syndrome disease activity is proportional to its associated hypercoagulopathy. Thromb Res. 2021;201:50-59. doi: 10.1016/j.thromres.2021.02.007.

Greenberg KI, Choi MJ. Understanding Hypercoagulability with Nephrotic Syndrome: How the Clot Thickens. Clin J Am Soc Nephrol. 2023;18(2):149-151. doi: 10.2215/CJN.0000000000000054.

Claudio P, Gabriella M. Nephrotic syndrome: pathophysiology and consequences. J Nephrol. 2023;36(8):2179-2190. doi: 10.1007/s40620-023-01697-7.

Tian Y, Sun B, Sun G. Research progress of nephrotic syndrome accompanied by thromboembolism. Int Urol Nephrol. 2023;55(7):1735–1745. doi: 10.1007/s11255-023-03474-8.

Gordon-Cappitelli J, Choi MJ. Prophylactic anticoagulation in adult patients with nephrotic syndrome. Clin J Am Soc Nephrol. 2020;15(1):123–125. doi: 10.2215/CJN.05250419.

Welander F, Holmberg H, Dimény E, Jansson U, Själander A. Prophylactic anticoagulants to prevent venous thromboembolism in patients with nephrotic syndrome-A retrospective observational study. PLoS One. 2021;16(7):e0255009. doi: 10.1371/journal.pone.0255009.

Lin R, McDonald G, Jolly T, Batten A, Chacko B. A Systematic Review of Prophylactic Anticoagulation in Nephrotic Syndrome. Kidney Int Rep. 2020;5(4):435–47. doi: 10.1016/j.ekir.2019.12.001.

Dudar І, Mykhaloiko I. The role of hemostatic disorders in the progression of chronic kidney disease. Ukr J Nephr Dialys. 2019;4(64):49-55. doi: 10.31450/ukrjnd.4(64).2019.07.

Wang SS, Tang H, Ng HY, Lian JJ, Javaid MM. Thromboembolic phenomena in patients with nephrotic syndrome: pathophysiology, risk factors, prophylaxis and treatment. Br J Hosp Med (Lond). 2024 Jan 2;85(1):1-10. doi: 10.12968/hmed.2023.0354.

Kauffman R, Veltkamp JJ, Van Tilburg NH, Van Es LA. Acquired antithrombin III deficiency and thrombosis in the nephrotic syndrome. Am J Med. 1978;65(4):607-13. doi: 10.1016/0002-9343(78)90848-3.

Bravo-Pérez C, Vicente V, Corral J. Management of antithrombin deficiency: an update for clinicians. Expert Rev Hematol. 2019;12(6):397-405. doi: 10.1080/17474086.2019.1611424.

Rezaie AR, Giri H. Anticoagulant and signaling functions of antithrombin. J Thromb Haemost. 2020;18(12):3142-3153. doi: 10.1111/jth.15052.

Abdelghani E, Waller AP, Wolfgang KJ, Stanek JR, Parikh SV, Rovin BH, et al. Exploring the role of antithrombin in nephrotic syndrome–associated hypercoagulopathy: a multi-cohort study and meta-analysis. Clin J Am Soc Nephrol. 2023;18(2):234-244. doi: 10.2215/CJN.0000000000000047.

Mykhaloiko I, Yatsyshyn R, Dudar I. Effectiveness of glycosaminoglycan in patients with glomerulonephritis: A prospective longitudinal cohort study. Ukr J Nephr Dialys. 2022;3(75):22-27. doi: 10.31450/ukrjnd.3(75).2022.03.

Zhang L, Zhang H, Zhang J, Tian H, Liang J, Liu Z. Rivaroxaban for the treatment of venous thromboembolism in patients with nephrotic syndrome and low AT-III: a pilot study. Exp Ther Med. 2018;15(1):739-744. doi: 10.3892/etm.2017.5471.

KDIGO 2021 clinical practice guideline for the management of glomerular diseases. Kidney Int. 2021;100(4):S1-S276. doi: 10.1016/j.kint.2021.05.021.

Nishimura M, Shimada J, Ito K, Kawachi H, Nishiyama K. Acute arterial thrombosis with antithrombin III deficiency in nephrotic syndrome: report of a case. Surg Today. 2000;30(7):663-6. doi: 10.1007/s005950070110.

Wygledowska G, Grygalewicz J, Matuszewska E. Natural coagulation inhibitors; antithrombin III, protein C, protein S in children with hypercoagulation due to nephrotic syndrome. Med Wieku Rozwoj. [Internet]. 2001;5(4):377-88. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12004145/.

Elidrissy AT, Gader AM. Antithrombin III (AT III) and fibrinogen levels in nephrotic syndrome in children. Haemostasis. 1985;15(6):384-8. doi: 10.1159/000215177.

Mortazavi F, Majidi J. Evaluation of hemostatic factors in children with nephrotic syndrome. Pak J Med Sci. [Internet]. 2008;24(3):356-9. Available from: https://www.pjms.com.pk/issues/aprjun208/article/article2.html.

Kovac M, Mitic G, Lalic-Cosic S, Djordjevic V, Tomic B, Muszbek L, et al. Evaluation of endogenous thrombin potential among patients with antithrombin deficiency. Thromb Res. 2018;166:50-53. doi: 10.1016/j.thromres.2018.04.004.


Переглядів анотації: 544
Завантажень PDF: 224
Опубліковано
2024-10-02
Як цитувати
Михалойко, І., Яцишин, Р., Дудар, І., & Курилів, Г. (2024). Оцінка рівня антитромбіну у хворих на гломерулонефрит з нефротичним синдром: одномоментне обсерваційне дослідження. Український Журнал Нефрології та Діалізу, (4(84), 57-64. https://doi.org/10.31450/ukrjnd.4(84).2024.07
Номер
№ 4(84) (2024): Український журнал нефрології та діалізу
Розділ
Оригінальні наукові роботи

Авторське право (c) 2024 Український Журнал Нефрології та Діалізу

Creative Commons License

TЦя робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.