Неімуноопосередковані детермінанти тривалості функціонування трансплантованої нирки

Анотація

Незважаючи на успіхи щодо подовження тривалості функціонування трансплантованої нирки, вона складає, у середньому, лише 10-12 років. При цьому тривалість функціонування трансплантованої нирки прогресивно знижується вже після першого року трансплантації. Прогресуюче зниження функціональної здатності трансплантованої нирки обумовлюється двома основними групами причин: неімуноопосередкованими та імуноопосередкованими.

Відстрочена функція трансплантата (ВФТ) є кількісним і якісним інтегральним проявом як імуноопосередкованих так і неімуноопосередкованих механізмів, котра суттєво впливає на короткострокові та довгострокові результати трансплантації. Питома вага кожної складової у конкретного реципієнта індивідуальна і змінюється протягом усього післятрансплантаційного періоду. Робіт, присвячених визначенню неімуноопосередкованих детермінант тривалості функціонування трансплантату загалом і виникнення ВФТ у тому числі, небагато. У цьому огляді систематизовані ключові неімуноопосередковані детермінанти як можливі терапевтичні мішені, що є визначальним для своєчасного початку лікування та подовження терміну функціонування трансплантованої нирки.

Очевидно, що на сьогодні максимального результату щодо тривалості функціонування трансплантованої нирки можна досягти встановивши терапевтичні мішені та ефективні способи впливу на імуно та неімуноопосередковані складові як донора так і реціпієнта.

Мета аналітичного огляду – визначити неімуноопосередковані детермінанти ретро та проспективне вивчення яких дозволить запропонувати терапевтичні мішені для подовження функціонування трансплантованої нирки.