The prognostic and diagnostic value of fibroblast growth factor 23 in patients undergoing hemodialysis

Владислав Бардаш; Тетяна Максимець; Євген Скляров

doi:10.31450/ukrjnd.2(86).2025.05

Владислав Бардаш Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна https://orcid.org/0009-0005-8193-4941
Тетяна Максимець Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна https://orcid.org/0000-0003-2659-1083
Євген Скляров Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна https://orcid.org/0000-0001-9037-0969

DOI: https://doi.org/10.31450/ukrjnd.2(86).2025.05

Ключові слова: Фактор росту фібробластів 23, хронічна хвороба нирок, гемодіаліз, кальцієво-фосфорний обмін, діурез.

Анотація

Фактор росту фібробластів 23 (ФРФ23) є фосфотропним гормоном. Він секретується остеобластами та остеоцитами в системний кровообіг і реалізує свій вплив у нирках, паращитовидних залозах, серці та кістках. ФРФ23 є критичним фосфатуричним гормоном, який, разом з паратиреоїдним гормоном (ПТГ), регулює рециркуляцію фосфатів та синтез кальцитріолу (1,25(OH)2D) в нирках. Метою цієї роботи було встановити діагностичну та прогностичну значимість фактора росту фібробластів 23 у пацієнтів, які лікуються гемодіалізом.

Методи. До цього одномоментного досідення було залучено 88 пацієнтів. Серед обстежених хворих було 36 (40.9%; 95% ДІ 30.64-51.18) жінок та 52 (59.09%; 95% ДІ 48.82-69.36) чоловіків, середній вік – 55.81±13.14 років. 1 групу склали 69 пацієнтів з ХХН 5 стадії, які знаходяться на замісній нирковій терапії методом гемодіалізу, 2 групу 19 пацієнтів з ХХН 3ст.

Результати. Рівні ФРФ23 були підвищені у 67 (97.1%; 95% ДІ 91.87-99.72) в 1 групі Me 1258.32 (169.46; 1338.46) пг/мл, у той час у групі 2 рівень ФРФ23 був вище норми у 18 хворих (94.74%; 95% ДІ 80.58-100) Me 150.5 (74.22; 929.12). Було виявлено достовірну різницю між групами (p<0.05). Тривалість проведення гемодіалізу становила (місяцях) Me 15 (8; 36). В 1 групі було проведено кореляційний аналіз між ФРФ23 та фосфором(r=0.13; р>0,05), Ca (заг)(r=0.04; р<0.05), Ca (іон)(r=0.02; р<0.05), паратгормоном(r=0.08; р>0.05). Також в 1 групі встановлено кореляційні зв’язки між ФРФ23 та креатиніном(r=0.41; p<0.005), сечовиною(r=0.33; p<0.005), об’ємом діурезу(r=-0.75; p<0.005), тривалістю гемодіалізу(r=0.57; p<0.005). Результати регресійного аналізу для прогнозування кількості залишкового діурезу в залежності від ФРФ23, креатиніну, сечовини, тривалості гемодіалізу: R²=0.7369. F-статистика: 92.45 (p<0.0001). Стандартна помилка залишків: 5.843. Ступені свободи залишків: 66.

Висновки. Слабкі кореляції ФРФ23 з кальцієво-фосфорним обміном роблять його непридатним діагностичним маркером порушень КФО у пацієнтів на програмному гемодіалізі. ФРФ23 є значущим предиктором об’єму діурезу у пацієнтів на гемодіалізі згідно з результатами регресійного аналізу. Модель, яка включає ФРФ23 та тривалість гемодіалізу, пояснює 73.7% варіації діурезу, що свідчить про її високу прогностичну здатність. Це підкреслює клінічну значимість ФРФ23 як біомаркера для оцінки залишкової функції нирок у пацієнтів на діалізі.