Ретроспективний аналіз застосування статинів та тромбозу артеріовенозної фістули у пацієнтів, які лікуються гемодіалізом: чи існує дозозалежний ефект?

Анотація

Тромбоз артеріовенозної фістули (АВФ) є основним ускладненням судинного доступу у пацієнтів, які лікуються методом гемодіалізу (ГД). Статини, відомі своєю плейотропною дією, можуть зменшити ризик тромбозу АВФ, але докази щодо дозозалежних ефектів обмежені. Метою дослідження було оцінити зв’язок між застосуванням статинів, інтенсивністю призначеної дози та тромбозом АВФ у ГД пацієнтів.

Методи. До цього багатоцентрового ретроспективного когортного дослідження залучено дані 562 пацієнтів з хронічною хворобою нирок V стадії та нативною АВФ, які лікувались методом ГД у 10 діалізних центрах з травня 2021–по квітень 2025. Пацієнтів класифікували за прийомом статинів (група статинів і група без статинів) та  інтенсивністю призначеної дози (помірна проти високої проти жодної). Первинною кінцевою точкою був тромбоз АВФ; летальний випадок розглядався як конкуруюча подія. Для оцінки ризику тромбозу використовували криві виживаності Каплан-Мейєра та моделі суброзподілу ризиків Файна-Грея, скориговані з урахуванням віку, діабету, тривалості діалізу, Kt/V, рівня глюкози, кальцію, швидкості кровотоку та наявності серцево-судинних захворювань перед початком ГД.

Результати. Серед 562 ГД пацієнтів включених у дослідження 212 (37,7%) приймали статини. Тромбоз АВФ виник у 54 (9,6%) пацієнтів, серед яких 11 (7,1%) у пацієнтів групи статинів та у 43 (10,6%) хворих без терапії статинами (p = 0,006). Аналіз Каплана-Мейєра продемонстрував нижчу ймовірність тромбозу у тих, хто застосовував статини (log-rank p = 0,001), причому у тих, хто отримував інтенсивну дозу, був найнижчий ризик (p = 0,004). У нескоригованій моделі Файна та Грея прийом високої дози статинів асоціювався зі зниженим ризиком тромбозу (sHR 0,61, 95% СІ 0,59–0,97, p = 0,03), зі значною дозозалежною тенденцією (p = 0,018). Скоригована модель не виявила суттєвого зв’язку мі дозою статинів та ризиком тромбозу АВФ (помірна доза: sHR 0,67, p = 0,16; висока: sHR 0,57, p = 0,26).

Висновки. Застосування статинів, зокрема у високих дозах, асоційовано зі зниженням ризику тромбозу АВФ у ГД пацієнтів із дозозалежною тенденцією за результатами нескоригованого аналізу. Проте, після коригування на супутні фактори ці результати виявилися статистично незначущими, що може бути зумовлено обмеженою кількістю подій. Для підтвердження цих даних та визначення оптимальної стратегії застосування статинів з метою збереження судинного доступу необхідні проспективні дослідження з залученням більшої когорти пацієнтів.