Імунологічні маркери кандидо-асоційованої інфекції сечової системи у хворих на уролітіаз: роль інтерлейкінів і компонента комплементу

Анотація

Інфекції сечової  системи (ІСС) є поширеними серед пацієнтів з уролітіазом. Бактеріальні патогени традиційно пов’язані з ІСС, однак грибкові інфекції отримують дедалі більше визнання, особливо у пацієнтів із наявними урологічними порушеннями.

Метою цього одномоментного дослідження було визначити взаємозв’язок між ІСС, спричиненою Candida (Candida spp.) та концентрацією інтерлейкінів (ІЛ) -6, -17, -22 і компонента комплементу 2 (C2) і 4 (С4) у пацієнтів з уролітіазом.

Методи. У дослідження включено 100 зразків сечі від пацієнтів з уролітіазом та 20 зразків сечі від здорових добровольців (контрольна група). Визначення Candida spp. проводили шляхом посіву на щільне поживне середовище Сабуро (Sabouraud dextrose agar, SDA) з подальшою оцінкою ростових характеристик колоній. Ідентифікацію підтверджували мікроскопією мазків, забарвлених за Грамом та лактофенол-бавовняним синім (lactophenol cotton blue).  Концентрацію ІЛ-6, -17, -22, а також компонентів комплементу C2 і C4 у сечі визначали імуноферментним методом за допомогою комерційних наборів згідно з інструкціями виробника.

Результати. Найпоширенішим видом була Candida albicans (C. albicans) (59,5%), а найрідше визначався Candida krusei (C. krusei) (6,3%). Рівні ІЛ-6, -17 та -22 були статистично-значущо підвищеними (P < 0,05) у пацієнтів з уролітіазом (19,6 ± 2,4 пг/мл; 77,8 ± 16,34 пг/мл та 93,5 ± 11,9 пг/мл відповідно) порівняно з контрольною групою (11,5 ± 3,7 пг/мл; 22,5 ± 6,41 пг/мл та 38,6 ± 9,4 пг/мл, відповідно). Проте, рівні C2 були достовірно зниженими (P < 0,05) у пацієнтів порівняно з контрольною групою (51,03 ± 9,44 нг/мл проти 195,21 ± 13,8 нг/мл).

Висновки. Отримані дані свідчать, що Candida-асоційовані ІСС у пацієнтів з уролітіазом супроводжуються вираженою місцевою імунною відповіддю та можуть погіршувати перебіг основного захворювання. визначення рівнів ІЛ-6, -17, -22 і C2 у сечі може бути корисним уякості  додаткових біомаркерів кандидозної інфекції та інтенсивності запального процесу, що потенційно дозволить покращити діагностику та стратифікацію ризику ускладнень у цій категорії хворих.