Сцинтиграфія трансплантованої нирки: інноваційні підходи до моніторингу та прогностичне значення

Анотація

Оптимальним методом лікування термінальної стадії хронічної хвороби нирок (ХХН) є трансплантація. Затримки функції трансплантата та гостра дисфункція трансплантата внаслідок гострого тубулярного некрозу, відторгнення, токсичності циклоспорину, витоку сечі, гематоми, закупорки сечових шляхів, лімфоцеле, стенозу ниркової артерії тощо є найчастішими проблемами, які виникають під час та після трансплантації

Сцинтиграфія нирок (СН) — це неінвазивна ядерна методика візуалізації, яка використовує радіофармацевтичні препарати для оцінки структури та функції нирок. Вона довела свою цінність у діагностиці ускладнень, таких як гострий тубулярний некроз, гостре відторгнення трансплантата, витік сечі, формування уріноми та рефлюкс сечоводу. Важливо, що базова СС, виконана у ранньому післяопераційному періоді, також може надавати прогностичну інформацію щодо тривалості функції трансплантата

Незважаючи на те, що певна кількість оглядів літератури присвячено діагностичній ролі СН у трансплантації нирки, менше уваги приділено її прогностичним можливостям, інтеграції з новими технологіями, такими як радіомічені антитіла та гібридна візуалізація, а також потенціалу зменшення потреби в інвазивних біопсіях. Тому цей огляд має на меті узагальнити сучасні дані щодо діагностичної та прогностичної цінності СН у трансплантації нирки, з особливим акцентом на новітні інновації та перспективи, які відрізняють його від попередньої літератури.