Структурно-функціональні та ендотеліальні особливості діабетичної нефропатії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією

Анотація

Мета роботи: проаналізувати взаємозв’язок між маркерами діабетичної нефропатії та вираженістю дисфункції ендотелію в осіб з артеріальною гіпертензією та супутнім ЦД 2-го типу.

Матеріал та методи. Одномоментне обсерваційне дослідження за участю 96 пацієнтів з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом 2-го типу (Ігрупа), 25хворих на артеріальну гіпертензію (ІІгрупа), 15умовно здорових осіб (ІІІ група). У всіх хворих І та ІІ груп в анамнезі було констатовано перенесені серцево-судинні ускладнення. Середній вік пацієнтів становив 62,31 ± 0,2років. Біохімічним методом визначали рівень глікозильованого гемоглобіну (НЬАІс), імуноферментним альбумінурії, твердофазовим імуноферментним ендотеліну-1 (ЕТ-1) в сироватці крові.

Результати. В осіб з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом 2-го типу рівень ендотеліну-1 був значно вищим, ніж у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, що свідчить про більш глибоке порушення функції ендотелію при коморбідній патології. У пацієнтів І групи рівень ЕТ-1 становив (11,42 ± 0,49) пг/мл, ІІ — (9,25 ± 0,57) пг/мл, р = 0,0329; ІІІ — (2,25 ± 1,04) пг/мл, р < 0,0001. Тобто, у пацієнтів із категорією альбумінурії А2рівень ендотеліну-1 був вищим, ніж в осіб з категорією А1, і нижчим, ніж у хворих з категорією А3. Крім того, нами встановлено прямий помірний кореляційний зв язок між рівнями ЕТ-1 та глюкози крові (г = 0.29; р = 0.004).

Висновки. Таким чином, у хворих з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом 2-го типу збільшення рівня ендотеліну-1 у міру зростання альбумінурії свідчить про вагому роль дисфункції ендотелію у міру прогресування діабетичної нефропатії.