Структурно-функціональні зміни серця у хворих на діабетичну нефропатію, які лікуються гемодіалізом
Анотація
Системний аналіз особливостей ремоделювання серця у хворих на хронічну хворобу нирок VД стадії (ХХН VД) діабетичного походження є важливим як у стратифікації кардіоваскулярного ризику, так і виборі адекватних лікувальних стратегій.
Мета дослідження – визначення характеру структурно-функціональної перебудови міокарда у пацієнтів із діабетичною нефропатією (ДН) на програмному гемодіалізі (ГД) шляхом ідентифікації гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ), її геометричних типів, оцінки виразності серцевих дисфункцій, легеневої гіпертензії (ЛГ), а також встановлення частоти кальцифікації клапанів серця (ККС), розвитку вад мітрального (МК) та аортального (АК) клапанів.
Матеріали і методи. У дослідження було включено 136 хворих, які перебували на хронічному ГД (чоловіки, 78, вік, (53,9±1,0) року, тривалість ГД, (47,6±4,2) місяця). Залежно від наявності/відсутності цукрового діабету (ЦД) 2 типу з ураженням нирок їх поділили на дві групи: перша – ДН немає (n=88); друга – наявна ДН (n=48). Усім пацієнтам за стандартною методикою проведено повне ехокардіографічне (ЕхоКГ) обстеження.
Результати. ГЛШ діагностовано у 84,6 % хворих на ХХН VД стадії, значуще частіше (93,8 vs. 78,4 %, р=0,020) у пацієнтів із ДН, причому частота реєстрації випадків ексцентричної ГЛШ у другій групі була більшою (47,9 vs. 28,4 %, р=0,023), ніж у першій. Поширеність псевдонормального і рестриктивного типів діастолічної дисфункції ЛШ (62,5 vs. 28,4 %, р<0,001), систолічної дисфункції ЛШ (27,1 vs. 9,1 %, р=0,006) та ЛГ (64,6 vs. 35,2 %, р=0,001) у ГД-хворих на ДН були значущими. ККС виявлено у 66,6 % хворих на ЦД 2 типу з ураженням нирок із переважанням кальцифікації обох клапанів (35,4 %) над ізольованою кальцифікацією МК (КМК) (20,8 %) та АК (КАК) (10,4 %). Поєднану клапанну кальцифікацію у ГД-пацієнтів другої групи спостерігали у 2,6 раза частіше (р=0,003), ніж у першій. Хворі на ДН, на відміну від таких без діабету, асоціювались із значною поширеністю як стенозів МК (16,7 vs. 3,4 %, р=0,007) і АК (39,6 vs. 15,9 %, р=0,004), так і недостатності МК (66,7 vs. 44,3 %, р=0,013) і АК (35,4 vs. 14,8 %, р=0,006). Найбільш значущими ЕхоКГ показниками, які відрізняли групи ГД-хворих за наявністю ДН, були: діаметр лівого передсердя (р<0,001), кінцевий діастолічний розмір ЛШ (р<0,001), товщина міжшлуночкової перегородки (р=0,001), індекс маси міокарда ЛШ (р=0,001), співвідношення трансмітральних потоків у ранню і пізню діастолу (р=0,009), час уповільнення раннього діастолічного трансмітрального кровоплину (р<0,001), фракція викиду ЛШ (р=0,009), діаметр правого шлуночка (ПШ) (р=0,003), діаметр (р=0,007) і середній тиск у легеневій артерії (р<0,001).
Висновки. У хворих на ХХН VД стадії з ДН відбувається дезадаптивне ремоделювання серця з переважанням несприятливих типів (ексцентричного (більшою мірою) та концентричного) гіпертрофії ЛШ, дилатацією ПШ, ЛГ, виразною діастолічною та систолічною дисфункцією ЛШ, масштабною поєднаною КМК і КАК, яка, у свою чергу, призводить до формування клапанних вад, може сприяти прогресуванню діастолічної жорткості міокарда та серцевої недостатності.
Завантаження
Посилання
16. Vylkenskhof U, Kruk Y. Spravochnyk po ekhokardyohrafyy: perevod s nemetskoho. М.: Med Lyt; 2008. 240 s. [In Russian].
24. Susla O, Litovkina Z. Metabolic factors of cardiovascular risk in patients with diabetic nephropathy who undergo programmed hemodyalisis. Visnyk naukovykh doslidzhen. 2018;4(93):55-60. doi 10.11603/2415-8798.2018.4.9813 [In Ukrainian].














Журнал розповсюджується за ліцензією