Показники інвалідності внаслідок урологічних захворювань пацієнтів в Україні та її регіонах

Анотація

Мета дослідження: проаналізувати динаміку показників первинної інвалідності, зумовленої захворюваннями сечостатевої системи, серед дорослого населення України, визначити регіональні особливості, в тому числі залежно  від віку  та  встановлених груп.

Матеріали і методи. Представлена динаміка абсолютних та відносних даних первинно визнаних інвалідами внаслідок захворювань сечостатевої системи в цілому по Україні та п’яти регіонам з 2018 по 2022 р., у порівнянні з 2008 р. Аналізувались особливості показників областей та м. Києва, для чого використовували дані офіційної звітності та збірників по основним показникам урологічної допомоги в Україні.

Результати. Встановлено достовірне підвищення абсолютної  та відносної кількості первинно визнаних інвалідів у дорослому віці, в тому числі серед осіб працездатного віку, як у період 2018-2022 рр., так і протягом 15 років при порівнянні 2022 р з 2008 р (p<0,001); найбільший відсоток реєструється в Західному та Південно-Східному регіонах.

Більшість первинно визнаних інвалідів за період 2018-2022 рр. припадає на працездатний вік - середній передпенсійний період та до 40 років, і достовірної різниці між цими роками немає (р≥0,05);  протягом 15 років відбувається тенденція до збільшення кількості інвалідів пенсійного віку (p=0,087). Місто Київ у 2022 р. посідало перше місце за відсотком інвалідів пенсійного віку, який зріс з 2008 р. від 9,5 до 34,2% (p<0,001) за рахунок зниження кількості осіб віком до  40 років, показники достовірно перевищували такі порівняно з усіма регіонами (p<0,05) окрім Північно-Східного (p=0,161).

Показано вірогідне зростання в 2018 та 2022 рр. відносного числа інвалідів І групи у порівнянні з 2008 р - як по Україні в цілому (відповідно, p=0,004 та p=0,004), так і в кожному регіоні (p<0,05) і місті Києві ((р<0,001 та 0,002), ), що є додатковим аспектом важливої медико-соціальної проблеми.

Висновки. Визначені показники інвалідності та їх регіональні особливості дозволяють обгрунтувати відповідні програми розвитку урологічної служби для профілактики та своєчасного лікування захворювань сечостатевої системи з метою зниження частки непрацездатного населення та підвищення якості  життя пацієнтів.